28 грудня 2019 р. Справа № 440/4380/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 18.01.19 року по справі № 440/4380/18
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області треті особи Адвокат Черевична Юлія Олексіївна
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
07 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (надалі - відповідач, КДКА Полтавської області) , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 15.11.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ; зобов'язати КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1833, видане Радою адвокатів Полтавської області 08.08.2017) у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру" та Правил адвокатської етики.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що адвокат Черевична Ю.О. не в повному обсязі виконала доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.08.2018, оскільки не склала адміністративний позов до суду про оскарження листа в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги М.І. Лахижі від 09.08.2018, яким відмовлено у заміні адвоката Гальченко Н.Г. Своїми діями адвокат Черевична Ю.О., на думку позивача, неналежним чином виконала професійні обов'язки та вчинила дисциплінарний проступок.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2019р. позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача адвоката Черевична Юлія Олексіївна про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню. Вказує, що суддею Полтавського окружного адміністративного суду порушено його право безпосередньо брати участь під час розгляду позовної заяви та право на справедливий судовий розгляд. Посилається на те, що ніким з учасників судового процесу не було заявлено клопотання про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Натомість ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Посилається на те, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2018р. заперечення позивача від 27.12.2018р. проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні) залишено без задоволення. Також зазначає, що адвокат Черевична Ю.О. не в повному обсязі виконала доручення №016-0002945 від 31.08.2018р., оскільки адвокат направила лише адвокатський запит до Бутенківської сільської ради, а позовну заяву до суду відмовилась складати, про що склала правовий висновок від 24.09.2018р. №18. Після чого Регіональним центром з надання БВПД у Полтавській області було прийнято наказ "Про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги за заявою від 17.08.2018р. Вказує, що твердження відповідача та адвоката Черевична Ю.О. про безпідставність подання адміністративного позову до суду є суб'єктивним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України право позивача на безоплатну правову допомогу та перешкоджає доступу до суду (правосуддя). Зазначає, що не надання адвокатом Черевичною Ю.О. вторинної правової допомоги у вигляді складення процесуальних документів (адміністративного позову до суду) порушило права позивача на доступ до правосуддя. Правовий висновок не дає права адвокату Черевичній Ю.О. припиняти надання безоплатної правової допомоги. Посилається на те, що суду першої інстанції не взяв до уваги тих обставин, що адвокат Черевична Ю.О. не виконала в повному обсязі доручення №016-0002945 від 31.08.2018р.та не склала адміністративний позов до суду, а також не було взято до уваги тих обставин, що КДКА Полтавської області не в повному обсязі провела перевірку за скаргою. Посилається на рішення Європейського суду з прав людини. Також зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що КДКА Полтавської області не в повному обсязі провела перевірку за скаргою. На підставі вищенаведеного просить, апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2019р. по справі № 440/4380/18 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити позовну заяву до КДКА Полтавської області, визнати протиправним рішення КДКА Полтавської області і повторно розглянути скаргу щодо поведінки адвоката Черевичної Ю.О.
Від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що проти апеляційної скарги позивача заперечує. Вважає, що рішення у справі ухвалено без порушення норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Посилається на те, що в апеляційній скарзі не зазначено в чому полягає порушення норм матеріального або процесуального права, яких не дотримався суд при ухваленні оскаржуваного рішення. Зазначає, що матеріалами перевірки встановлено, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч.2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки адвокат належно виконувала свої професійні обов'язки.
Від третьої особи, адвоката Черевичної Юлії Олексіївни, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підстав для зміни рішення суду першої інстанції немає, апеляційна скарга безпідставна і невмотивована, містить лише загальні фрази та безліч правових висновків Європейського суду з прав людини без конкретного обґрунтування порушень мною професійних обов'язків адвоката, які передбачені професійними нормативно - правовими актами України, що могло бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що позиція позивача стосовно того, що адвокатом не виконана друга частина доручення від 31.08.2018р. за №016-0002945 у зв'язку з відмовою у складенні адміністративного позову до суду є помилковою, оскільки така відмова передбачена чинним законодавством України та обґрунтована у письмовій формі. Враховуючи вищенаведене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення та розписки про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Згідно положень ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута колегією суддів в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарна палата КДКА Полтавської області при прийняті спірного рішення керувалася загальними вимогами засад юридичної відповідальності, відповідно до яких лише винні дії адвоката можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.10.2018 до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 05.10.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням нею вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики (а.с. 19).
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 16.10.2018 за вхідним № 70/7-18 скаргу ОСОБА_1 було зареєстровано та скеровано до голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, оскільки її зміст та форма відповідала п.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 №120 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України №86 від 30.07.2015 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України №143 від 13.11.2015 та змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України №151 від 11.06.2016.
19.10.2018 за вих. №280/4-18 відповідачем на адресу адвоката Черевичної Ю.О. направлено копію скарги ОСОБА_1 та додані до неї матеріали (а.с. 20).
16.10.2018 надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Ялисоветському А.А. в порядку п. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 відносно адвоката Черевичної Ю.О. у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики (а.с. 21).
За вих. №24 від 15.11.2018 від адвоката Черевичної Ю.О. до КДКА Полтавської області надійшли пояснення щодо скарги ОСОБА_1 (а.с. 22-23).
За результатом проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , та в поясненнях адвоката Черевичної Ю.О. членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 складено довідку (а.с. 41-42).
Відповідно до змісту даної довідки "...Скаржник зазначає, що 31.08.2018 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області адвокату Черевичній Ю.О. надано доручення №016-0002945 для надання безоплатної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складання документів процесуального характеру у межах процесуальних прав і обов'язків захисника передбаченими ст.46, 47 КПК України) на підставі заяви від 17.08.2018. На виконання доручення адвокат мала направити адвокатський запит до Бутенківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та скласти адміністративний позов до суду для оскарження листа в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області М.І. Лахижі від 09.08.2018, яким відмовлено в заміні адвоката Гальченко Н.Г.
Адвокат Черевична Ю.О. не в повному обсязі виконала доручення № 016-0002945, оскільки адміністративний позов не склала, а підготувала правовий висновок у відповідності до якого вона не вбачає правових підстав для оскарження рішення Регіонального центру з надання БВПД, про відмову в заміні адвоката Гальченко Н.Г. на іншого. При цьому адвокат не взяла до уваги, що адвокат Гальченко Н.Г. не надала належної правової допомоги, а Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області порушено його право на безперервність надання правничої допомоги та створено перешкоди в реалізації його прав. В подальшому, Регіональним центром з надання БВПД, у вересні 2018 року адвоката Гальченко Н.Г. замінено на адвоката Єфграфову О.О. Крім цього 09.08.2018 року Регіональним центром з надання БВПД відмовлено в призначення адвоката для складання процесуальних документів, а саме : до Генеральної прокуратури та прокурора Полтавської області про вчинення кримінального правопорушення та до Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Скаржник вважає, що адвокат Черевична Ю.О. порушила Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правила адвокатської етики та прохає притягти її до дисциплінарної відповідальності.
В своєму поясненні адвокат Черевична ОСОБА_4 .О. вказує, що 01.09.2018 року отримала доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області № 016-0002945, для надання безоплатної вторинної правової допомоги Пальку Олександру Анатолійовичу, який утримується у Полтавській установі виконання покарань.
24.09.2018 року надала ОСОБА_1 відповідь з Бутенківської сільської ради від 14.09.2018 року та правовий висновок про відсутність фактичних і правових підстав для виконання доручення, в частині звернення до адміністративного суду. Мотиви та підстави прийнятого рішення зазначені у правовому висновку.
Вважає, що в її діях відсутні порушення Закону України "Про адвокатуру та адвокатські діяльність" та Правил адвокатської етики, а тому прохає відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
За результатами перевірки встановлено, що 03.09.2018 адвокат Черевична Ю.О., виконуючи доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області № 016-0002945, провела конфіденційне побачення із засудженим ОСОБА_1 та отримала інформацію необхідну для виконання доручення. Направила адвокатський запит до Бутенківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та Регіонального центру з надання БВПД. Отримавши відповідь Регіонального центру з надання БВПД, вивчила чинне законодавство, яке регулює порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги, порядок оскарження дій або бездіяльності суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги та прийшла до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для звернення до суду, оскільки рішення службових осіб Регіонального центру з надання БВПД, викладене в листі від 09.08.2018 прийнято на підставі Закону України "Про безоплатну вторинну правову допомогу".
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , 15.11.2018 дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області було прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с. 45-50), яке 16.11.2018 за вих. №300/4-18 направлено ОСОБА_1 та згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення вручено йому 21.11.2018 (а.с. 51).
Не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на професійну правничу допомогу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які є предметом розгляду даної справи, врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами та доповненнями (далі - Положення про порядок прийняття та розгляду скарг № 120).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина четверта статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За приписами статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Як встановлено в ході судового розгляду, рішенням КДКА Полтавської області від 15.11.2018 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги та в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
ОСОБА_1 вважає протиправними дії адвоката Черевичної О.А., які полягали у відмові скласти адміністративний позов на неправомірні дії з боку Регіонального центру з надання БВПД в Полтавській області щодо відмови в задоволенні його заяви від 02.08.2018.
Як встановлено з письмових пояснень адвоката Черевичної Ю.О., позицію щодо неповного (неналежного) виконання нею доручення Регіонального центру з надання БВПД від 31.08.2018 № 016-0002945 третя особа вважає не інакше, як незгодою позивача із обраною правовою позицією адвоката, яка висловлена нею у правовому висновку від 24.09.2018 за №18 стосовно оскарження дій/бездіяльності Регіонального центру з надання БВПД, що в подальшому призвело до подання ним скарги до Ради адвокатів Полтавської області та звернення до суду.
Відповідно до правового висновку від 24.09.2018 №18 адвокат Черевична Ю.О. при вирішення питання щодо необхідності подання адміністративного позову до суду з приводу оскарження листа (відповіді) за підписом в.о. Регіонального центру з надання БВПД Лахижі М.І. посилалася на норми Закону України "Про безоплатну правову допомогу".
Так, відповідно до частини другої статті 30 цього Закону рішення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду.
Частиною першою статті 31 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" передбачено, що дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду звернень про надання безоплатної правової допомоги, надання неякісної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду та в адміністративному порядку.
У разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу").
Проаналізувавши зміст листа в.о. директора Регіонального центру з надання БВПД від 09.08.2018 за №031-27/865, адвокат Черевична Ю.О. дійшла висновку про відсутність ознак порушення прав засудженого ОСОБА_1 на отримання безоплатної правової допомоги, а також відсутність порушень щодо порядку та строків розгляду звернення про надання правової допомоги, оскільки призначений ОСОБА_1 адвокат Чистик А.О. у кримінальному провадженні №42013180190000035 представляв інтереси засудженого та по завершенню виконання доручення надав звіт про його повне виконання. Подана ж ОСОБА_1 заява від 17.07.2018 до Регіонального центру з надання БВПД про призначення захисника в межах зазначеного кримінального провадження, була розглянута та дорученням від 27.07.2018 за №016-0002601 Регіонального центру з надання БВПД призначено адвоката Гальченко Н.Г., тобто в межах строків, передбачених ч. 1 ст. 19 Закону, що є наслідком дотримання з боку Регіонального центру з надання БВПД принципу безперервності надання правової допомоги.
Враховуючи те, що в даному випадку не було підстав для оскарження дій Регіонального центру з надання БВПД у ненаданні безоплатної правової допомоги, у зв'язку з чим відсутній факт порушення права засудженого на захист, на переконання адвоката Черевичної ОСОБА_5 , були відсутні підстави для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 3 ст. 18 Правил адвокатської етики у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення;
Відповідно до п. 4 Наказу Міністерства юстиції України №4125/5 від 21.12.2017 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" прийнятого на виконання пункту 10 частини першої статті 28 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків. За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі
Складений адвокатом правовий висновок щодо відсутності правових підстав для подання адміністративного позову на дії (рішення) Регіонального центру з надання БВПД є правом адвоката, який дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, що узгоджується з професійними обов'язками адвоката визначеними п. 3 ст. 18 Правил адвокатської етики та ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Складання правового висновку передбачено та визначено, як стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги наказом Міністерства юстиції України №4125/5 від 21.12.2017 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі".
Відтак, складаючи правовий висновок, адвокат діяла у відповідності до вищевказаного наказу.
Оцінка якості обсягу наданої правової допомоги її ефективності до повноважень дисциплінарних органів адвокатури, як і адвоката Черевичної Ю.О., не входить, оскільки за ч. 2 ст. 25 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є прерогативою відповідної комісії утвореною для цієї мети радою адвокатів регіону. Ініціювання цього питання входить до повноважень органу (установи) уповноваженої на надання безоплатної правової допомоги. Порядок заміни адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу визначений ст. 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу". Таким підставами є: хвороба адвоката, неналежне виконання адвокатом своїх обов'язків за договором (який укладено між Центром та адвокатом), недотримання адвокатом порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, чи Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
Таких підстав службовими особами Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлено не було.
З огляду на це дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийшла до обґрунтованого висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки адвокат належно виконувала свої професійні обов'язки.
Оцінивши обставини, наведені у скарзі ОСОБА_1 , дослідивши довідку про результати перевірки та матеріали перевірки, колегія суддів приходить до переконання, що дисциплінарна палата КДКА Полтавської області при прийняті спірного рішення керувалася загальними вимогами засад юридичної відповідальності, відповідно до яких лише винні дії адвоката можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Спірне рішення прийнято з дотриманням гарантій адвокатської діяльності, зокрема, заборони втручання у правову позицію адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Це означає, що адвокат, дотримуючись принципу законності, водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом (ст. 43 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017).
Твердження ОСОБА_1 , про порушення адвокатом Черевичною Ю.О. вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики спростовуються поясненнями адвоката та доданими до нього документами. Фактичні данні, які б підтверджували, що адвокат Черевична Ю.О. під час здійснення своїх професійних обов'язків не дотримувався принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, не чесно та не сумлінно надавав правову допомогу, не у відповідності до Конституції України і законів України у скарзі не зазначені та докази на їх підтвердження не представлені. Обов'язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь (п. 70 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017).
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу порушення прав позивача гарантованих ст. ст. 59 Конституції України, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
У п. 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як було встановлено в ході судового розгляду, скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням ним вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики була розглянута КДКА Полтавської області з врахуванням письмових пояснень третьої особи та результатів перевірки відомостей щодо викладених у скарзі обставин.
Оскільки відповідачем здійснено всіх необхідних дій щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі, відповідно до вимог, передбачених статтями 37, 38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача прийнятим рішенням за результатами розгляду його скарги є необґрунтованими.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 15.11.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .
У зв'язку з встановленими обставинами, законності спірного рішення відповідача у суду відсутні підстави для задоволення похідної від первісної вимоги позивача щодо зобов'язання КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .
Щодо посилань позивача на те, що судом першої інстанції неправомірно розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, чим порушено право позивача безпосередньо брати участь під час розгляду позовної заяви та право на справедливий судовий розгляд, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дана категорія справ не відноситься до справ, які підлягають розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін у відповідності до ч. 4 ст. 12 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в даній справі суд самостійно, з урахуванням критеріїв визначених частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про її незначну складність, необхідність швидкого вирішення справи і для цього визначив розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, що відповідає вимозі частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того в порядку якого провадження здійснюється розгляд справи.
Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням того, що судом першої інстанції, за результатами розгляду справи по суті, прийнято вірне рішення, дані доводи позивача суд до уваги не приймає.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
При цьому суд зазначає, що позивачем до суду апеляційної інстанції не надано обґрунтувань, яким чином розгляд справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) вплинуло на правильність прийнятого судом рішення по суті.
З урахуванням вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини є помилковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийшла до обґрунтованого висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки адвокат належно виконувала свої професійні обов'язки.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 року по справі № 440/4380/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 по справі № 440/4380/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко Г.Є. Бершов