Справа № 759/11628/14-ц Головуючий у суді І інстанції Коваль О.А.
Провадження № 22-ц/824/18306/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
27 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року апеляційні скарги ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 відхилено, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2016 року касаційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» відхилено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, 21 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 ,звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків, встановлених процесуальним законом.
Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено 25 травня 2015 року, тобто до набрання чинності ЦПК України у новій редакції, строк протягом якого особа може скористатись своїм правом на апеляційне оскарження визначається приписами статті 294 ЦПК України 2004 року.
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У випадку пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя апеляційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
До апеляційної скарги додано заяву, в якій порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про розгляд справи в судах, оскільки всі судові повістки поверталися з відмітками пошти - за закінченням терміну зберігання. Відповідач не отримував копії оскаржуваного судового рішення, а про існування даного спору і ухвалення рішення йому стало відомо лише 12 грудня 2019 року після того як було накладено арешт на його грошові кошти на картковому рахунку. 20 грудня 2019 року представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та отримав копії всіх судових рішень по справі. У зв'язку з наведеним, відповідач не мав можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у встановлений законом строк.
Застаттею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України, в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом частини першої статті 370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Зважаючи на те, що відповідач навів обставини, підтверджені наявними у справі доказами, які об'єктивно були непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані дійсно з істотними перешкодами та труднощами, що унеможливили можливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Отже, апеляційну скаргу подано до належного суду у встановлені законом строки, особою, яка має право на апеляційне оскарження. За формою і змістом відповідає статті 356 ЦПК України. Дотримання вимог та наявність документів щодо сплати судового збору перевірено.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, а так само відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до положень статті 358 ЦПК України в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відповідач також просив зупинити дію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року та рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року.
Відповідно до частини четвертої статті 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 370 ЦПК України у випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
З огляду на зазначені норми процесуального закону та обставини справи, наведені в апеляційній скарзі доводи та наявні в матеріалах справи докази, дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції необхідно зупинити до закінчення даного апеляційного провадження.
При цьому підстави для зупинення дії ухвали суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки Апеляційний суд м. Києва нового рішення по суті позовних вимог не ухвалював, а залишив без змін оскаржуване судове рішення за апеляційними скаргами інших учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 352, 356, 358 - 361, 370 та пунктом 13 Перехідних положеньЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії судових рішень у справі задовольнити частково.
Зупинити дію рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 рокудо закінчення апеляційного провадження у справі.
Надіслати учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснивши їх право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк до 15 січня 2020 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко