Справа № 521/14612/19
Номер провадження:1-кп/521/1232/19
27 грудня 2019 року колегія суддів Малиновського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161470000955 від 13 липня 2019 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гянджа Азербайджанскої Республіки, громадянина Азербайджану, без визначеного місця проживання в м. Одесі, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,
питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
В провадженні суду на розгляді колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинувачуваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
08 листопада 2019 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 не було завершено.
Судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується.
Прокурор у судовому засіданні вважав необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, враховані при обрані йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, заперечували проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи відсутністю ризиків, на які вказував прокурор.
Вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, колегія судів приймає до уваги те що він обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який є особливо тяжким злочином, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , оскільки він поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.
Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв'язки відсутні.
Крім того, у справі не допитані потерпілий та свідки, з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вчинено із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що знаходячись на свободі обвинувачений може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою схилити їх до надання неправдивих свідчень, що може призвести до спотворення істини в судовому процесі.
Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого умисного злочину майнового характеру, з корисливих мотивів та враховуючи, що він не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що знаходячись на свободі обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Даних про такий стан здоров'я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують продовження дії застосованого запобіжного заходу щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на підставі ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів приходить до висновку, що тривале тримання під вартою зазначеного обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v. Switzerland judgement» of 26 January 1993, Series A no.254-A, p.15, §30).
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 176, 177, 178, 183, 314 - 316, 376 КПК України, -
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 лютого 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3