Єдиний унікальний номер 448/1236/19
Провадження № 1-кп/448/171/19
Іменем України
23.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська кримінальне провадження №12019140230000388 від 07.08.2019р. про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 07.08.2019р. близько 02:20 год. на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегині», що у с.Шегині Мостиського району Львівської області, маючи намір вивести із території України до Республіки Польща мотоцикл марки «МТ-10», реєстр. номер НОМЕР_1 без належних документів, запропонував та надав старшому інспектору прикордонної служби групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б) старшому лейтенанту ОСОБА_5 (п/н « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), неправомірну вигоду в розмірі 200 польських злотих за сприяння у безперешкодному проїзді на виїзд з України в Республіку Польща транспортного засобу марки «MITSUBISHI», моделі L200, реєстр. номер ZS558GG із причепом марки «WIOLA» моделі «W-600», реєстр.номер ZS078JA, який перевозив мотоцикл марки «МТ-10», реєстр. номер НОМЕР_1 , після прийняття рішення ДФС про відмову у пропуску через митний кордон України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість в пред'явленому обвинуваченні за наведених вище обставин визнав в повному обсязі. Надав показання, що 07.08.2019р. з метою вивезення мотоциклу марки «МТ-10», реєстр. номер НОМЕР_1 прибув у пункт пропуску «Шегині», однак у вивезенні такого йому було відмовлено, а тому звернувся до старшої зміни прикордонників ОСОБА_5 з метою, щоб така посприяла у перевезенні такого та надав їй 200 польських злотих, однак остання відмовилась від отримання даних коштів та викликала працівників поліції. У вчиненому щиро розкаюється, усвідомив наслідки своїх дій, просить суд його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.369 КК України, оскільки він здійснив пропозицію та надав службовій особі неправомірну вигоду, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України судом визнаються: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Враховується також, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою молодого віку, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, його сімейний та матеріальний стан,- є одруженим, роль у скоєному злочині та поведінку до і після вчинення злочину.
Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу.
З урахуванням тяжкості вчиненого злочину,- обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено злочин середньої тяжкості та майнового стану,- судом, визначається розмір призначеного покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , а також запобіганню вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами.
При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначались (використовувались) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів, а саме: грошових коштів в іноземній валюті в сумі 200 (двісті) польських злотих номіналом однією купюрою серії DP6964368, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12019140230000388 від 07.08.2019р., на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України,- застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
Питання решти речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме оптичний диск DVD-R, вих.№15432 від 08.08.2019р., на якому зафіксовано факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 військовослужбовцю ОСОБА_5 , - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України грошові кошти в іноземній валюті в сумі 200 (двісті) польських злотих номіналом однією купюрою серії DP6964368, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12019140230000388 від 07.08.2019р.,- в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави.
Речовий доказ: - оптичний диск DVD-R, вих.№15432 від 08.08.2019р., на якому зафіксовано факт надання неправомірної вигоди, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 ст.349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Вирок набрав законної сили «___» ______________ 20 __ р.
Суддя ОСОБА_1