справа № 462/2090/17
20 грудня 2019 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження справу про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Страшевичі Старосамбірського району Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судженого, покарання повністю не відбув,
за ч. 2 ст. 190 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, 01 грудня 2016 року створив на сайті «auto.ria.com» акаунт із вигаданим ім'ям « ОСОБА_7 », з якого розмістив оголошення про продаж неіснуючого автомобіля «Renault Megane». 15 грудня 2016 року представившись іменем « ОСОБА_8 », отримав від ОСОБА_9 його банківську картку № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приватбанк». Після чого, ОСОБА_4 , представившись ОСОБА_10 , у ході телефонних розмов із потерпілим ОСОБА_6 , отримав 15 грудня 2016 року від потерпілого 54276,36 грн. як оплату за розмитнення та транспортування неіснуючого автомобіля, які потерпілий перерахував на картку № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приватбанк», які ОСОБА_4 зняв з картки, а картку повернув ОСОБА_9 . В подальшому, 18 грудня 2016 року ОСОБА_4 отримав від потерпілого ОСОБА_6 9063,23 грн. як оплату за отримання сертифікату про походження неіснуючого автомобіля, які потерпілий перерахував на картку № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приватбанк», які ОСОБА_4 зняв з картки, а картку повернув ОСОБА_9 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що він повністю згідний з викладеними обставинами у обвинувальному акті, визнання ним вини є добровільним, без застосування тиску та примусу, щиро розкаявся, просить суворо не карати.
На підставі повного визнання своєї винності обвинуваченим та доказів вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, які ніким не оспорюються, суд вважає повністю доведеними факт скоєння злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом обману.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав повністю, раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, думку потерпілого, який при призначенні покарання покликається на рішення суду, а також обвинувачений зізнався у вчиненому злочині, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які обтяжують покарання -рецидив злочинів, а тому покарання обвинуваченому слід визначити в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Оскільки, після постановлення вироків Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року та Городоцького районного судуЛьвівської області від 19 листопада 2018 року, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд вважає, що обвинуваченому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, слід обрати покарання, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим, призначених за даним вироком та вироками Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року, яким остаточно обрано обвинуваченому покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі та Городоцького районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року, яким остаточно обрано обвинуваченому покарання у виді 7 років позбавлення волі
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з 05 квітня 2017 року.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Внаслідок наведеного, суд вважає, що з ОСОБА_4 слід стягнути на користь ОСОБА_6 63339,59 грн. майнової шкоди.
Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Що стосується завдання позивачу моральної шкоди ОСОБА_4 , то в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 , внаслідок незаконних дій відповідача, завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях позивача через вчинення щодо нього кримінального правопорушення, втрату майна та неможливісю ним користуватись, а тому дану позовну вимогу щодо стягнення з відповідача моральної шкоди слід задовольнити повністю у розмірі 10000,00 грн.
Речовий доказ: документи, виготовлені з матеріалів кримінального провадження №12017140180000107 слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 17, 318, 322, 331, 369-371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та обрати покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим за даним вироком та вироками Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року і Городоцького районного судуЛьвівської області від 19 листопада 2018 року, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року, обрати ОСОБА_4 покарання - 7 /сім/ років позбавлення волі, зарахувавши засудженому покарання відбуте частково за вироками Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року та Городоцького районного судуЛьвівської області від 19 листопада 2018 року, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 05 квітня 2017 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 63339 /шістдесят три тисячі триста тридцять дев'ять/ гривень 59 копійок майнової шкоди, 10000 /десять тисяч/ гривень 00 копійок моральної шкоди.
Речовий доказ: документи, виготовлені з матеріалів кримінального провадження №12017140180000107 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Копія вірна.
Суддя: ОСОБА_1