Справа №442/8281/19
Провадження №2-о/442/181/2019
26 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Дрогобицької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
Заявник звернулася до суду з даною заявою, в якій просить встановити юридичний факт, що свідоцтво про право власності на квартиру від 11.12.1996 року, видане Дрогобицьким міським бюро з приватизації державного житлового фонду, зареєстроване в Дрогобицькому МБТІ в реєстрову книгу за № 7006, де одним із співвласників записана ОСОБА_2 , дійсно належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підтвердження своїх вимог покликається на те, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .Після смерті матері вона звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії, так як в свідоцтві про право власності на квартиру по-батькові її матері зазначено як « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_4 ». Через вказані розбіжності їй рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту правовстановлюючого документа. Встановлення даного факту необхідне їй для оформлення спадкових прав.
Заявник ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дрогобич, Львівської області; її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . (копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дрогобицьким МВ УМВС України в Львівській області 02.06.200 р. та копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.12.1954 р.)
Як вбачається з копії трудової книжки від 15.09.1974 р., прізвище заявниці виправлено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Дрогобицьким ЗАГсом 31.8.1976 року.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 19.02.2019 року, стверджується що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 129.
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 11.12.1996 року, видане Дрогобицьким міським бюро з приватизації державного житлового фонду, реєстровий номер № 7006 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї - зокрема заявнику ОСОБА_1 .
З копії будинкової книги вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За наведеного, суд вважає, що розбіжність в правовстановлюючому документі і свідоцтві про смерть не можуть бути виправлені шляхом внесення змін в актові записи чи в правовстановлюючий документ, що унеможливлює прийняття спадщини заявником після смерті матері.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено належність вказаного документу
ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями вищезазначених документів.
Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначається перелік фактів, які можуть встановлюватись судом, зокрема і встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Згідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
При таких обставинах, суд вважає, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Дрогобицьким МВ УМВС України в Львівській області 02.06.2000 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва на право спільної сумісної власності на квартиру (будинок) АДРЕСА_1 , виданого Дрогобицьким міським бюро з приватизації державного житлового фонду 11.12.1996 року та записаного в реєстрову книгу за № 7006,де вказано її по-батькові як « ОСОБА_3 ».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.
Суддя Медведик Л.О.