441/893/19 2/441/544/2019
16.12.2019 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сорока М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок справу за позовом ОСОБА_1 до Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, Городоцької районної державної адміністрації у Львівській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним та скасування Державного акту, визнання права власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами та на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, Городоцької районної державної адміністрації у Львівській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , визнання недійсним та скасування Державного акту серії І-ЛВ № 016803 на право приватної власності на землю, виданий 12.02.2002 Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1.8162 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та визнання права на земельну частку (пай) площею 1,90 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_2 згідно Сертифікату серії ЛВ 147946, виданого 28.02.1997 р. та зареєстрованого за №538, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який вступив в управління спадковим майном та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок відсутній, а Державний акт на право приватної власності на землю, на ім'я померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , виданий Городоцькою райдержадміністрацією 12.02.1997 р., тобто після її смерті. Просив позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій з покликанням на відсутність інших спадкоємців позов підтримав, просив про розгляд справи у його відсутність та про задоволення позову (а.с. 99).
Представник Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області в судове засідання не з'явився, сільський голова подав до суду лист, в якому позов визнав та просив справу розглядати без участі представника сільської ради (а.с. 74).
Представник Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив (а.с. 75, 86).
Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в поданому 27.11.2019 р. відзиві з покликанням на відсутність порушенням ним прав, свобод та інтересів позивача, позов заперечила, просила справу розглянути без участі представника управління (а.с. 91-98).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, заяви сторін, суд приходить до переконання про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р.№7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно норм гл. 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За положеннями ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259цього Кодексу.
Як вбачається із позовної заяви, копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка проживала та була головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 (а.с. 9, 25-26).
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.8162 га, яка знаходиться на території Речичанської сільської ради та належала їй згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 016803 , виданого 12.02.2002 р. на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 68 від 12.02.2002 р., головою колгоспного двору став останній його член - ОСОБА_3 , що вбачається із копій погосподарської книги №04 за 2016-2020 роки (а.с. 14, 28-29).
29.06.1993 р. ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений секретарем Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, яким свій житловий будинок, все, що в ньому і поза ним, що належало б їй, заповіла своєму сину - ОСОБА_3 (а.с. 10, 11, 22).
Із копій повторних свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 видно, що ОСОБА_2 була матір'ю позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11, 12).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , позовної заяви, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був одиноким, дітей не мав (а.с. 8).
На випадок своєї смерті спадковим майном не розпорядився.
Із копії Спадкової справи № 240/2018, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №56664324 від 26.06.2019 р., видно, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , його брат - ОСОБА_1 прийняв спадщину в порядку спадкування за законом, йому видано Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад з відповідними відсотками, компенсаціями та нарахуваннями, інших спадкоємців немає (а.с. 56-73).
З копії технічного паспорта, інформаційної довідки, виданої КП «Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації» № 442 від 09.08.2018 р., довідки Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації № 1977 від 10.10.2018 р. та № 01/5-122 від 02.07.2019 р., оригіналу інвентаризаційної справи 202 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 1969 року побудови, право власності на нього не реєструвалось (а.с. 19, 15-18, 20, 49).
З копії витягу з книги реєстрації сертифікатів на середню земельну частку (пай) виданого на підставі Сертифікату серії ЛВ 147946 від 28.02.1997 р. вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Городоцької РДА № 24 від 12.01.1996 р. надано право на земельну частку (пай), розміром 1.90 умовних кадастрових гектари у землі, яка перебуває на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с. 23).
Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2002 р. головою Городоцької райдержадміністрації Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . виданий Державний акт серії НОМЕР_5 на право приватної власності на земельну ділянку площею 1.8162 га для ведення товарного сількогосподарського виробництва на підставі розпорядження №68 від 12.02.2002 р., тобто після її смерті (а.с. 14).
Державний акт серії І-ЛВ № 016803 від 12.02.2002 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №264 (а.с. 14 зворот).
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно положень абзацу першого ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 статті 3 вищезазначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до глави 16 Цивільного Кодексу України правочин може бути визнано недійсним з підстав, визначених законом. У разі визнання недійсним правочину може бути визнано недійсним і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 Постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 Цивільного Кодексу України,статті 15 Цивільного процесуального Кодексу України (2004 року), статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце в разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішенням чи угодам. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Згідно положень ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, враховуючи, що Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 016803 на ім'я ОСОБА_2 від 12.02.2002 р. виданий після її смерті, а отже, в порушення вимог закону, суд визнає недійсним Державний акт та скасовує його державну реєстрацію в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 264.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин і досліджені судом під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що обставин, які б вказували, що ОСОБА_3 при житті набув, або володів житловим будинком та правом на земельну частку (пай) після смерті матері неправомірно, в суді не встановлено, після його смерті позивач фактично прийняв спадщину, отримав свідоцтво на право на спадщину за законом на інше майно, крім нього, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає, а отже, є підстави до визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) згідно вищезазначеного сертифікату, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 13, 211, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, Городоцької районної державної адміністрації у Львівській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним та скасування Державного акту, визнання права власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами та на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , проживаючим та зареєстрованим по АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 016803, виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації № 68 від 12.02.2002 р. про передачу у власність земельної ділянки площею 1.8162 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , проживаючим та зареєстрованим по АДРЕСА_2 , право на земельну частку (пай), площею 1.90 умовних кадастрових гектари у землі, яка перебуває на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, на підставі Сертифікату серії ЛВ 147946, зареєстрованого за № 538 від 28.02.1997 р., виданого на підставі Розпорядження Городоцької РДА № 24 від 12.01.1996 р., на ім'я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.