Справа № 461/9467/19
Провадження № 2-а/461/407/19
04.12.2019 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., отримавши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області (79000, м.Львів, вул.Шухевича, 1) про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, повязані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позовною вимогою є визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області в межах виконавчого провадження ВП № №52261869.
За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Частиною 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням вищенаведеного, можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц.
За змістом вищенаведеної позиції Верховного суду України, такі спори підсудні не суду, який видав виконавчий документ (незалежно від юрисдикції), а саме адміністративним судам, при цьому, предметна підсудність має визначатися в загальному порядку.
Пунктом 2 ч.1 ст.29 КАС України, передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.3 КАС України).
У відповідності до ч.ч.5, 6 ст.5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Враховуючи наведене, вважаю, що дана справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій не підсудна Галицькому районному суду м.Львова як адміністративному, а тому, з метою дотримання правил предметної підсудності, таку слід передати на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.20, 21, 29 КАС України,
постановив:
Справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області (79000, м.Львів, вул.Шухевича, 1) про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій - передати на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Х.М. Мисько