29.11.19
Справа № 336/5275/19
Пр. № 2-а/336/138/2019
29 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Додчук Тетяни Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 09.08.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Додчук Т.М. за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 122 ч. 1 КупАП.
В обґрунтування вимог в заяві зазначив, що 09.08.2019 року відповідачем стосовно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України. Позивач вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно з істотним порушенням його прав та чинного законодавства. До таких порушень відноситься те, що вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото та відео фіксації, але не у автоматичному режимі, а у ручному режимі. Окрім того зазначає, що справу було незаконно розглянуто за місцем зупинки транспортного засобу, яке не слід ототожнювати з місцем вчинення адміністративного правопорушення, під яким треба розуміти місце знаходження уповноваженого на розгляд справи про адміністративне правопорушення органу. Крім того, відповідачем порушена процедура розгляду справи, відповідачем не було проведено підготовку до розгляду справи, пояснення у нього відповідачем не відбирались, він не міг подати клопотання та скористатися правовою допомогою. Також до постанови не долучено доказів передбачених ст. 251 КУпАП, у зв'язку з чим постанова винесена без достатніх доказів. Позивач своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не вбачає, вважає, що обвинувачення висунуте проти нього не підтверджене належними та допустимими доказами, та взагалі має бути визнано таким, що ґрунтується на припущеннях. Вказані порушення, вважає позивач, свідчать про незаконність притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком чого має стати скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У зв'язку з викладеним просить про скасування постанови через незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності та закриття справи.
Позивач до суду не з'явився, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у його відсутність, а також прохання про задоволення позову.
Відповідач до суду не з'явився, направив відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на законність винесеною постанови та дотримання процедури її винесення.
Вказані обставини у відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України є підставою для здійснення письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 09.08.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Додчук Т.М. відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КупАП за ознаками порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).
Фактичні обставини вчинення правопорушення, як випливає із змісту постанови, зводяться до того, що позивач 09.08.2019 року о 14 год. 38 хв. рухаючись по а/д М06 Київ- Чоп 311 км керуючи транспорти засобом «Mercedes Benz», д.н. НОМЕР_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год, а саме в населеному пункті Бабин, позначеного дорожніми знаками 5.45 та 5.46 рухався зі швидкістю 93 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків.
В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В силу ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу , а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи позов, суд вважає, що позивач не довів ґрунтовність своїх тверджень, тоді як надані суб'єктом владних повноважень фактичні дані свідчать про те, що ОСОБА_1 не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, відповідно до яких у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год..
Твердження ОСОБА_1 про незаконність винесення постанови на місці зупинки транспортного засобу суд знаходить неспроможними, так як таке право поліцейського прямо витікає з положень законодавства про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При розв'язанні позовних вимог, суд у відповідності до наведеної статті вважає за можливе врахувати, що порушення правил безпеки руху, яке не є тяжким, позивач припустив не навмисно, суспільно небезпечних наслідків від цього не настало.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що порушення, хоча формально і містить ознаки складу правопорушення, проте є малозначним, так як не посягає ні на чиї охоронювані законом права та інтереси.
Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є не покарання, а запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі законності та поваги до суспільних цінностей, суддя знаходить за можливе звільнити особу від накладеного на неї стягнення.
За змістом ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладені обставини, задовольняючи позов частково, суд знаходить всі підстави для зміни постанови в частині покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафу, вважаючи за доцільне обмежитися усним зауваженням у зв'язку із малозначністю вчиненого.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 194, 242-246, 293, 295 КАС України, ст. ст. 1, 7, 9, 251, 280, 121 ч. 6, 22, 258, 288 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Додчук Тетяни Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Змінити постанову від 09.08.2019 року, яку винесено інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Додчук Т.М. за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 122 ч. 1 КупАП, відносно ОСОБА_1 .
Викласти постанову в частині накладення стягнення у такій редакції:
«Звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Щаслива