05.12.19
Справа № 336/5075/19
Пр. № 2-а/336/131/2019
05 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта Національної поліції Ніконова Івана Володимировича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 27 липня 2019 року інспектором роти № роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом Національної поліції Ніконовим І.В. за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.
В обґрунтування вимог в заяві зазначив, що оскаржувана постанова містить висновки про рух транспортного засобу під його керуванням об 13 годині 07 хвилини 27 липня 2019 року з порушенням розділу 33 Правил дорожнього руху України, тобто не виконав вимоги знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено". Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою». Вважає, що висновок інспектора не ґрунтується на фактичному вчиненні ним правопорушення, оскільки будь-яких пояснень в письмовій формі від нього відповідачем не вимагались, не забезпечено дотримання його прав, з метою запобігти безпідставне притягнення такої особи до відповідальності. Процес розгляду справи інспектором патрульної поліції не відповідав вимогам ст..279 КУпАП, обставини передбачені ст..280 КУпАП не з'ясувалися, права особи - правопорушника передбачені ст..268 КУпАП щодо отримання ним правової допомоги дотримані не були. Відповідно до ст.258 КУпАП, протокол не складався, однак цей протокол має бути невід'ємним додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вказані порушення, вважає позивач, свідчать про незаконність притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком чого має стати скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У зв'язку з викладеним просить про скасування постанови через відсутність в його діях ознак складу правопорушення.
Позивач до суду не з'явився, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у його відсутність, а також прохання про задоволення позову, що у відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України не є перешкодою для вирішення справи без участі позивача.
Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.1 ст. 261 КАС України, подав до суду відзив на позов. Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило. За змістом відзиву, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, відповідно, у задоволенні позову відповідач просить відмовити.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 27 липня 2019 року інспектором роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом Національної поліції Ніконовим І.В. відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП за ознаками порушення розділу 33 Правил дорожнього руху України, тобто не виконав вимоги знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено". Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою».
Фактичні обставини вчинення правопорушення, як випливає із змісту постанови, зводяться до того, що позивач, керуючи транспортним засобом об 13 годині 07 хвилини 27 липня 2019 року, ОСОБА_1 не виконав вимогу знаку 2.2, чим порушив вимоги розділу 33 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 122 КУпАП, за ознаками якої складений протокол, передбачений зокрема, такий склад адміністративного правопорушення, як порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.
В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 279 КУпАП передбачений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а стаття 283 КупАП містить вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення, винесенням якої закінчується розгляд справи.
Крім того, згідно з Рішенням КСУ від 26.05.2015 року у справі №5-рп/2015 словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у ст. 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіал-ьну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1-3 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 70, 77, ч. 3ст.85, ст. 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст.85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ет.107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч.3 ст.238) ч. 3 ст.109, ст. 110,115 ч.1, 3 і 5 ст.116, ч. 3 ст. 116-2, ч. 1 і 3 ст.117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. 118, 119 с 134, 135, 185-3, ст. 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), ст. 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Як вбачається зі змісту постанови від 27.07.2019 року - адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону, штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Цей протокол має бути невідємним додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи позов на користь позивача, суд бере до уваги досліджені судом докази, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом учасників справи, а згідно із ст. 205 ч. 3 п. 2 КАС України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
При розв'язанні позову суд виходить з того, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності у відсутність достатніх фактичних даних, які вказували б на наявність в його діях ознак правопорушення. Зазначені обставини встановлені наданими позивачем письмовими фактичними даними.
За змістом ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а в силу ст. 77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень тягар доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладений на відповідача.
Суд, не вбачаючи у оскаржуваній постанові доказів вчинення позивачем правопорушення, за ознаками якого він притягнутий до адміністративної відповідальності, знаходить всі підстави для задоволення позову.
Окрім наведених міркувань, постановляючи вказане рішення, суд враховує порушення наведених вимог закону до змісту постанови в справі про адміністративне стягнення, крім того, до постанови не складений протокол, який є обов'язковим відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП, а також доказів самого вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 245 КАС України).
З огляду на викладене суд вбачає всі підстави для захисту права позивача в обраний ним спосіб шляхом визнання оскаржуваної постанови протиправною і скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 194, 242-246, 293, 295 КАС України, ст. ст. 1, 7, 9, 251, 280, 121 ч. 6, 22, 258, 288 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта Національної поліції Ніконова Івана Володимировича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову від 27 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення за ознаками ч. 1 ст. 122 КупАП на ОСОБА_1 , винесену інспектором роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом Національної поліції Ніконовим Іванем Володимировичем.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Щаслива