ЄУН 337/4833/19
3/337/1171/2019
27 грудня 2019р. Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.156 КУпАП,
01.11.2019р. до суду вперше надійшов вищевказаний адміністративний матеріал.
Постановою суду від 01.11.2019р. матеріал було повернуто до Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для доопрацювання.
16.12.2019р. матеріал повторно надійшов до суду. Зазначені в постанові суду від 01.11.2019р. недоліки не усунені.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №286482, складеного 30.08.2019р. дільничним офіцером поліції Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Альтерман К.В., ОСОБА_2 .М. 30.08.2019р. о 15.00год. в кіоску за адресою: м.Запоріжжя, вул..Запорозького козацтва,27, здійснював торгівлю пивом «Жигулівське» у кількості 50л., пивом «Московське» в кількості 50л. без наявності відповідних документів та ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не прибув за невідомими причинами, про час та місце повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст.268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
По-перше, в порушення ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено на підставі якого документа було встановлено відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (назва, номер, серія документа, ким та коли він виданий).
Матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що уповноваженою на складання протоколу особою були вжиті заходи щодо встановлення відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі належних документів, які посвідчують особу. Копія відповідних документів до матеріалів справи не долучена.
Відсутність жодних документів, які б посвідчували особу ОСОБА_1 , позбавляє суд можливості пересвідчитися в особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
По-друге, ч.1 ст.156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії (якщо необхідність одержання такої ліцензії встановлена законом) або без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно з ст.15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено чи є він суб'єктом господарювання, відповідні документи в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в протоколі відносно ОСОБА_1 не зазначено і до нього не додано жодних доказів, які б підтверджували що в зазначений день, час та місце він дійсно здійснював роздрібну торгівлю пивом без наявності ліцензії, враховуючи при цьому, що роздрібна торгівля - це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.
В даному випадку з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 продав комусь пиво і отримав за це гроші. Вказані обставини жодними документами не зафіксовані.
Суд вважає, що сам по собі факт виявлення в кіоску пива і його вилучення працівниками поліції не свідчить про здійснення роздрібної торгівлі ним.
При ухваленні цього рішення суд не бере до уваги додані до протоколу фотознімки, на якому зображений кіоск та металеві ємкості, оскільки на них неможливо ідентифікувати місце події та визначити вид алкогольних напоїв. Зазначені фотознімки жодною уповноваженою особою органів поліції не засвідчені. Протокол огляду місця події, під час якого могли бути застосовані фототехнічні засоби, до справи не долучений, в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про застосування технічних засобів фіксації також відсутні.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, виходячи з вимог ст.252,280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, належність його до суб'єкту цього правопорушення, належними та допустимими доказами не доведений.
Визнання ОСОБА_1 в доданих до протоколу письмових поясненнях своєї вини у зазначеному правопорушенні суд не бере до уваги, оскільки факт визнання особою вини у вчиненні правопорушення не звільняє особу, яка виявила факт правопорушення, від доведення правомірності притягнення особи до відповідальності і відповідно не може бути достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, у зв'язку з чим на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі слід закрити.
Керуючись ст.7,9,156,245,247,251,252,256,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративного правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Хортицького районного суду
м. Запоріжжя Н.А. Мурашова
27.12.2019