Справа № 323/3218/19
Провадження № 2/323/718/19
26.12.2019 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючої судді Гуцал О.П.,
при секретаріЗакладній А.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що із відповідачем перебуває у шлюбі, шлюбні відносини фактично припинені більш як 3 роки тому. Причинами розпаду сім'ї стали відсутність взаєморозуміння і взаємоповаги між ними, часті сварки. Подальше спільне життя і збереження сім'ї позивач вважає неможливим, строку для примирення не потребує. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовче засідання на 26.12.2019 року.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Згідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 28.08.1993 року виконкомом Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за актовим записом № 13.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Пунктом 9 статті 7 Сімейного Кодексу України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Як зазначено у статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч.2 ст. 104 та ч. 3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 111 Сімейного кодексу України, суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У даному випадку сторони не вважають за можливе, з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом також встановлено те, що сім'я розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, сімейних відносин не підтримують, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як між сторонами відсутня любов, турбота один до одного та повага.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та з врахуванням норм ст. 112 СК України, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.
Керуючись ст.ст. 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 28.08.1993 року виконкомом Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за актовим записом № 13 - розірвати.
Відповідно до ст.115 СК України, направити рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.П. Гуцал