1Справа № 335/8993/15-ц 6/335/235/2019
27 грудня 2019 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 09.02.2017 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя прийнято рішення по справі №335/8993/15-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги ПАТ «Альфа Банк» задоволені- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором №800003985 від 27.05.2008 року у сумі 1215632,07 грн., а саме: за кредитом 1097426,26, по відсотках- 71654,37 грн., пеня- 46551,44 та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3654,00грн.
Для виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за яким 27.07.2017 року відкрито виконавче провадження №54379515.
На теперішній час борг за кредитним договором №800003985 від 27.05.2008 року перед АТ «Альфа банк» погашено у повному обсязі, кредитний договір закрито. На підставі вищевикладеного просить суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з відсутністю боргу.
Заявник та її представник у судове засідання не з'явились, від представника надійшло клопотання про розгляд заяви без їх участі.
Представники заінтересованих осіб - АТ «Альфа Банк» та Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника АТ «Альфа-Банк» надійшли пояснення, в яких стягувач просить відмовити у задоволенні заяви, розглянути заяву у відсутність представника Банку.
Згідно ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09.02.2017 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя ухвалено рішення по справі №335/8993/15-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги ПАТ «Альфа Банк» задоволені- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором №800003985 від 27.05.2008 року у сумі 1215632,07 грн., а саме: за кредитом 1097426,26, по відсотках- 71654,37 грн., пеня- 46551,44 та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3654,00 грн. (а.с .69).
27.03.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №335/8993/15-ц на виконання рішення суду.
27.07.2017 року Вознесенівським ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 335/8993/15-ц від 31.03.2017 року.
Відповідно до результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП виконавче провадження «54379515 від 27.07.2017 року - завершено.
Згідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.03.2019 року, яка долучена стягувачем та заявником до пояснень, виконавчий лист № 335/8993/15-ц виданий 31.03.2017 року повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» і може бути пред'явлений для виконання в строк до 25.03.2022 року.
Згідно з довідкою АТ «Альфа -банк» від 29.10.2019 року позичальник ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №800003985 від 27.05.2008 року не має. Кредитний договір закрито .
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги пятої ЦК України.Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Процедуру визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Доводи представника заявника про те, що виконавчий документ не підлягає виконанню, оскільки заявником було погашено заборгованість відхиляються судом з огляду на таке:
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
1) матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Отже, визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню, може застосовуватися лише у тих випадках, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом, зокрема у разі добровільного виконання рішення боржником поза виконавчим провадженням.
З метою уникнення ситуації, при якій у випадку погашення боржником заборгованості, сторона виконавчого провадження мала б звертатись до суду із заявами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. Так, звернення до суду із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у зв'язку з виконанням рішення суду є необґрунтованим, оскільки питання пов'язані із стягненням з боржників заборгованості, вирішується під час виконання рішення суду та контролюється виконавцем самостійно. Таким чином, у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає, що узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі, тобто на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до постанови державного виконавця від 25.03.2019 виконавче провадження №54379515 було завершено шляхом повернення виконавчого документа стягувачу і в даному випадку спірний виконавчий документ не пред'являється до виконання, не перебуває на виконанні та не виконаний, а повернутий стягувачеві 25.03.2019 року, при цьому строк на пред'явлення цього виконавчого документа до виконання, який передбачено законом, не закінчився.
Крім того, постанова державного виконавця від 25.03.2019, винесена на підставі п. 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачу, не перешкоджає стягувачу у визначені законом строки повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Таким чином, виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби відповідно до вимог законодавства. Суд враховує, що обов'язок боржника перед стягувачем був наявний на дату видачі виконавчого листа та мав місце до повернення виконавчого листа стягувачеві державною виконавчою службою.
Посилання заявника на те, що у боржника відсутній повністю обов'язок перед стягувачем у зв'язку відсутністю боргу, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та не є іншою причиною в контексті частини другої ст. 432 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в контексті ст. 432 ЦПК України відсутні, виконавчий лист повернутий стягувачу, що не позбавляє права останнього в подальшому повторно пред'являти виконавчий лист для примусового виконання у визначений законом строк, на момент розгляду заяви виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, виконавчий лист було пред'явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби та Законом України «Про виконавче провадження» як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження передбачено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а також враховуючи, що на теперішній час виконавче провадження з виконання спірного виконавчого листа вже завершено, суд приходить до висновку, що підстав для визнання виконавчого листа № 335/8993/15-ц, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 27.03.2017 року, таким, що не підлягає виконанню, немає, а отже у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Разом з тим, заявнику роз'яснюється, що у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом у разі повторного пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання стягувач повинен подати заяву про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», яка позбавляє стягувача права у подальшому повторно пред'являти виконавчий лист для примусового виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 258-261, 432 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повний тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27.12.2019 року.
Суддя: Ю.В. Апаллонова