1Справа № 335/8856/19 2-а/335/197/2019
20 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Рибалко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Косатої М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Білоконь Артура Юрійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Білоконь Артура Юрійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, зазначивши наступне.
26 липня 2019 року відповідачем було винесено відносно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 136354 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 Кодексу про адміністративні правопорушення.
При прийнятті оскаржуваної постанови Відповідач виходив з того, що 26 липня 2019 року о 00 год. 01 хв. в м. Запоріжжі по вул. Повітова позивач керував автомобілем Kia Shuma д/н НОМЕР_1 , у якому не працювала підсвітка заднього номерного знаку у темну пору доби.
Позивач зазначає, що підсвітка номерного знаку не є габаритним вогнем, що позначає відповідну крайню межу транспортного засобу. Разом з тим, під час виїзду з дому на транспортному засобі, яким керував, підсвітка заднього номерного знаку працювала, а вийшла з ладу у дорозі під час його руху по вул. вул. Повітова. Виявити дану несправність під час руху у позивача не було фізичної можливості. Інспектором патрульної поліції під час зупинки не було надано позивачу можливості усунути вказану несправність.
Позивач посилаючись на те, що вимоги ПДР України не порушував, просить скасувати, визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.
Позивач у судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, просив справу розглянути у письмовому провадженні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 136354 від 26.07.2019 року, винесеної інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Білоконь А.Ю. - 26.07.2019 року о 00-01 годині у м. Запоріжжя, вул. Портова, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Kia Shuma державний номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п.2.9.в ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.
Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.6 ст.121 КУпАП, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав. Будь-яких інших доказів відповідач на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача, що він не порушував ПДР України.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано відповідачем належні та достатні докази на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. У постанові про адміністративне правопорушення відносно позивача відсутні посилання на докази, що стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Оскільки доказів відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Разом з цим, визнання постанови протиправною виходить за межі повноважень суду в розрізі вимог ст. 286 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Білоконь Артура Юрійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову винесену інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Білоконь Артуром Юрійовичем, серії ЕАВ №136354 від 26.07.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.І. Рибалко