1Справа № 335/1043/18 2/335/137/2019
15 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко Василь Володимирович про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, -
Законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.В. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.В..
В обґрунтування позову вказує наступне.
30.09.2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-1176 від 20.09.2011 року, виданого Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою, та на підставі свідоцтва про право власності №2105 від 26.11.1993 року, виданого Виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної Ради народних депутатів ОСОБА_1 став одноособовим власником 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Кам”янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 червня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним, та призначено йому опікуна - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причинами, які спонукали рідного племінника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернутись до суду із заявою про визнання ОСОБА_1 недієздатним, було те, що той останні п'ять - сім років виявляв ознаки розладу психіки. Відмічалось зниження пам'яті, перестав справлятися зі звичайною домашньою роботою, самостійно здійснювати покупки у магазині, вести рахунок грошам. Крім того, він останнім часом став поступово втрачати навички самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду. Крім того, у ОСОБА_1 останні 20 років проблеми із зором - він взагалі нічого не бачить на одне око. Не зважаючи на це, у нього навіть не було окулярів. Тому, щось підписати, а тим більше прочитати, він самостійно, без сторонньої допомоги не міг.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №206 від 06.04.2017 року, ОСОБА_1 виявляє ознаки деменції внаслідок органічного ураження головного мозку (церебральний атеросклероз), в силу чого він не може розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Крім того, приблизно у вересні 2016 року, тобто ще до того, як суд призначив ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 , ОСОБА_2 виявив відсутність у останнього документів, які підтверджували його право власності на вищевказану квартиру. Співставивши цей факт з тим, що ще раніше, а саме близько 3 років тому, ОСОБА_1 жалівся на нібито втрату свого паспорта громадянина України, ОСОБА_2 перевірив інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, і виявив, що 28.10.2013 року приватним нотаріусом Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Осипенком В.В. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Одноособовим власником вказаної квартири зазначено ОСОБА_3 .. А підставою виникнення права власності вказано договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 28.10.2013 року і посвідчений все тим же нотаріусом Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Осипенком В.В..
На питання, чи продавав свою квартиру у м. Запоріжжі, ОСОБА_1 відповідає, що квартиру не продавав, гроші за неї не отримував. Він твердо впевнений, що квартира і зараз належить йому. Разом з цим, він повідомив, що невістка його покійної цивільної дружини - ОСОБА_3 його кудись возила, де на її прохання він ставив свій підпис, сподіваючись, що вона діяла в його інтересах.
Таким чином, відповідач ОСОБА_3 , скориставшись фактично безпорадним станом ОСОБА_1 , знаючи, що той в силу психічних розладів здоров'я не розуміє значення своїх дій і не може повноцінно ними керувати, заставила його підписати договір купівлі-продажу квартири, що він і зробив, не усвідомлюючи наслідків укладення такого договору, і взагалі не усвідомлюючи, що він підписує договір, а не щось інше.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає, що позивачем не доведено та необґрунтовано належним чином той факт, що ОСОБА_1 на час укладення правочину в силу психічних розладів абсолютно не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними. Просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягаючи на підставах та обставинах викладених у позові. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач та її представник проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві. Просили позов залишити без задоволення.
Третя особа приватний нотаріус Осипенко В.В. в суді пояснив, що ним дійсно, 28.10.2013 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Одноособовим власником вказаної квартири зазначено ОСОБА_3 .. Підставою виникнення права власності є договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 28.10.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , якій також ним був посвідчений. Договір був підписаний у його присутності. Особи сторін договору було встановлено, дієздатність перевірено.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами статей 202-204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України однією із загальних вимог, дотримання якої необхідно для дійсності правочину, є вимога щодо волевиявлення учасника правочину, яке повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Судом встановлено, що 30.09.2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-1176 від 20.09.2011 року, виданого Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою, та на підставі свідоцтва про право власності №2105 від 26.11.1993 року, виданого Виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної Ради народних депутатів ОСОБА_1 став одноособовим власником 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
28.10.2013 року приватним нотаріусом Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Осипенком В.В. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Одноособовим власником вказаної квартири є ОСОБА_3 .. Підставою виникнення права власності слугував договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 28.10.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і посвідчений нотаріусом Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Осипенком В.В..
Рішенням Кам”янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 червня 2017 року, на підставі висновку судово-психіатричного експерта №206 від 06.04.2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним, та призначено йому опікуна - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Законний представник ОСОБА_1 вважає, що відповідач ОСОБА_3 , скориставшись фактично безпорадним станом ОСОБА_1 , знаючи, що той в силу психічних розладів здоров'я не розуміє значення своїх дій і не може повноцінно ними керувати, заставила його підписати договір купівлі-продажу квартири, що він і зробив, не усвідомлюючи наслідків укладення такого договору, і взагалі не усвідомлюючи, що він підписує договір, а не щось інше.
За клопотанням сторін судом допитано свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які, кожний окремо надали пояснення щодо стану здоров'я ОСОБА_1 до укладення спірного договору купівлі-продажу.
За клопотання представника позивача, ухвалою суду від 20.05.2019 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №331 від 18.07.2019 року ОСОБА_1 , 1939р.н., на час укладання договору купівлі-продажу квартири 28.10.2013, посвідченого 28.10.2013 приватним нотаріусом Кам”янсько- Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.І виявляв ознаки психічного розладу у вигляді розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (церебральний атеросклероз), а у зв'язку з відсутністю описання психічного стану підекспертного на період, и цікавить суд, відповісти на питання: „В якому психічному стані знаходився ОСОБА_1 Є, 1939 р.н., на час укладання договору купівлі-продажу квартири 28.10.2013, посвідченого 28.10.2013 приватним нотаріусом Кам”янсько- Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.В.?”, „Чи міг ОСОБА_1 , 1939р.н., на час укладання договору купівлі-продажу квартири 28.10.2013, посвідченого 28.10.2013 приватним нотаріусом Кам”янсько- Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко В.В за своїм психічним станом у зазначений час усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними?” та „Чи знаходився ОСОБА_1 , 1939р.н., на час укладання договору купівлі-продажу квартири 28.10.2013, посвідченого 28.10.2013 приватним. нотаріусом Кам”янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізьке області Осипенко В.В., у будь-якому тимчасовому хворобливому стані, який б позбавляв його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?” не є можливим.
Суд зазначає, що підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 225 ЦК України має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли немає законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак є дані про те, що в момент укладення правочину він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове зворушення тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд призначає судово-психіатричну експертизу.
Розгляд вимог про визнання правочину недійсним з цих підстав здійснюється з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так й інших доказів, які підтверджують чи спростовують доводи позивача про те, що в момент укладення оспорюваного правочину громадянин не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.
Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Підставою для визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.
Враховуючи, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 під час укладення спірного договору купівлі-продажу не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
У відповідності до ч.9 ст.158 ЦПК України суд скасовує арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2018 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263 265 ЦПК України суд,
В задоволенні позову законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Кам'янсько - Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенко Василь Володимирович про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним - відмовити повністю.
Арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2018 року - скасувати.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В.Воробйов