1Справа № 335/8875/19 2/335/2387/2019
16 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів та зміну розміру аліментів, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів та зміну розміру аліментів, в позові посилається на наступне.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2007 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2010 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, починаючи з 03.11.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що відповідач з 03.11.2009 року і на час звернення до суду із позовом аліменти не сплачує. За розрахунком державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області боржник має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 110 000,00 грн.
Позивач вказує на те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, які зобов'язаний сплачувати за рішенням суду. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, позивач, як одержувач аліментів, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Крім цього, з 2009 року, після прийняття судом рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього доньки у твердій грошовій сумі, у розмірі 1000,00 грн., щомісячно, змінилися потреби дитини, через що дитина потребує більших витрат, пов'язаних із забезпеченням повсякденних побутових потреб, харчування, навчання, розвитку здібностей, організації дозвілля, оздоровлення, підвищився, гарантований державою, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів в розмірі 1000,00 грн., які відповідач зобов'язаний сплачувати на утримання дитини, явно не відповідає вимогам достатності для забезпечення повсякденних потреб дитини з урахуванням її віку та стану здоров'я.
Відповідач аліменти не сплачує, не приймає участі у додаткових витратах на утримання дитини.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму індексації аліментів у розмірі 14 388,00 грн., пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 35 600,00 грн., змінити розмір аліментів які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, на 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення із позовною заявою до суду до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивач надала суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав, із заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 16.11.2007 року за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя було розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторне) НОМЕР_1 , видане Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, Україна, 13.11.2007 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2010 року, яке набрало законної сили 01.02.2010 року з Відповідача стягуються аліменти на користь Позивача, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, починаючи з 03.11.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі зазначеного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2010 року про стягнення аліментів на утримання дитини, 16.02.2010 року видано виконавчий лист, який пред'явлений до примусового виконання і перебуває на примусовому виконанні у державній виконавчій службі України.
Згідно Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.01.2019 року (ВП № 47057291), який обчислений Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 з 03 листопада 2009 року по 01.01.2019 року становить 110 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 6 листопада 2013 року розглянув справу № 6-113 цс13, предметом якої був спір про збільшення розміру аліментів та стягнення суми індексації.
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч. 2 ст. 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно п. 8 ст. 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України Про індексацію грошових доходів населення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» надано визначення наступних термінів:
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Позивачем надано розрахунок індексації аліментів, згідно якого сума індексації аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 з листопада 2009 року по липень 2019 року склала 14 388,00 грн. (1092,00 грн. + 552,00 грн. + 2988,00 грн. + 5196,00 грн. + 1488,00 грн. + 1644,00 грн. + 1176,00 грн. + 252,00 грн. = 14 388,00 грн.).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив.
Відповідачем не спростовано розрахунок індексації аліментів, який надано позивачем.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення суми індексації аліментів підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 572/1762/15ц (провадження № 14-37цс18), роз'яснено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Як вбачається з Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.01.2019 року (ВП № 47057291), який обчислений Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області заборгованість зі сплати аліментів Відповідача з листопада 2009 року по 01.01.2019 року становить 110 000,00 грн.
Згідно розрахунку щомісячної пені за несвоєчасну (щомісячну) несплату аліментів за виконавчим провадженням за згаданий період становить 35 600,00 грн.
Відповідачем не спростовано розрахунок пені, який надано позивачем.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зміну розміру аліментів, то суд виходить з наступного.
Після прийняття судом рішення про стягнення з Відповідача аліментів на утримання неповнолітнього доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000,00, щомісячно, змінилися потреби дитини.
Розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання доньки має бути збільшено, у тому числі і зважаючи на зміну розміру прожиткового мінімуму в сторону збільшення, виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який має забезпечуватись насамперед батьками, рівного обов'язку батька та матері по утриманню дитини на рівні законодавчо визначеного прожиткового мінімуму.
Окрім того, 17.05.2017 року Верховною Радою України було прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким, зокрема, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143 цс 13.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривні, з 1 грудня - 2218 гривень.
За таких обставин, вимоги позивача про зміну розміру аліментів з відповідача на утримання спільної дитини сторін узгоджуються з вимогами ст. 51 ч. 2 Конституції України, ст. ст. 141, 180, 181, 182 СК України про обов'язок батьків утримувати неповнолітню дитину шляхом сплати аліментів у частці від доходів, підстав звільнити батька від виконання цього обов'язку не має.
При вищевикладених обставинах, враховуючи вимоги Сімейного кодексу України, згідно з якими мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, приймаючи до уваги матеріальний стан платника і одержувача аліментів, суд приходить до висновку про те, що розмір стягуваних аліментів підлягає зміні з 1000,00 грн. на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, відповідно п. 23 до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” при зміні судом розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, тому вимоги щодо стягнення аліментів з дня звернення до суду із позовом, підлягає частковому задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 141, 247, 263,265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів та зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , суму індексації аліментів, стягнутих на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя області від 21.01.2010 року на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 14 388, 00 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 35 600,00 (тридцять п'ять тисяч шістсот) грн.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя області від 21.01.2010 року (справа № 2-779/10 року), з 1000,00 гривень щомісячно на 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Н.І. Рибалко