№ 317/1992/18
№/п 1-кп/317/101/2019
27 грудня 2019 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника: адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12018080000000138 від 29.04.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
29 квітня 2018 року, приблизно о 03 годині, водій ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зупинив автомобіль «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу дачного кооперативу «Джерело», розташованого на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (поза населеним пунктом), задньою частиною в напрямку штучного озера без назви.
На передньому пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась ОСОБА_7 .
Водій ОСОБА_5 , у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, перед початком руху заднім ходом, не переконавшись що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та не звернувшись за допомогою до інших осіб, розпочав рух заднім ходом, скоїв з'їзд у озеро та перекидання автомобіля.
Своїми діями водій ОСОБА_5 , відповідно до висновків судових інженерно-транспортних експертиз з дослідження обставин і механізму ДТП № 9-278 від 11.05.2018 та № 9-320 від 29.05.2018, порушив вимоги п.п. 2.9) а, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами № 136 від 06.03.2013, відповідно до яких:
п. 2.9. « Водію забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;
п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п. 10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потонув в озері, пасажир ОСОБА_7 не змогла з нього вибратися та загинула на місці події.
Відповідно до висновків судової медичної експертизи № 1618 від 15.05.2018 причиною смерті ОСОБА_7 стало утоплення у воді, що призвело до розвитку механічної асфіксії.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у злочині, що йому інкримінується, підтвердив викладене, пояснив суду, що 28.04.2018 року він прийшов з роботи, вирішили з дружиною - ОСОБА_7 , з якою проживав без реєстрації шлюбу, поїхати на дачу, що розташована за смт. Кушугум Запорізького району. Їхали на автомобілі «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності. Приїхавши на дачу, вони повечеряли та випили половину пляшки горілки, потім він пішов відпочивати,а жінка залишилася у городі. Прокинувся він вночі, близько 01.00 години, вони разом вирішили поїхати на природу зустріти світанок, але було багато комарів, тому вирішили повернутися на дачу. Він розгортав автомобіль і здав назад, автомобіль зіскочив з обриву, перекинувся і впав у озеро, вікна були відчинені. Він виплив з автомобіля, а жінка не виплила, почав занурюватися скільки міг, озеро було дуже холодне, кричав, звав дружину. Потім побіг на дачу, зателефонував голові садового товариства, який приїхав на місце, але пошуки не дали результатів, викликали поліцію, автомобіль був під водою. Жінку з води достали водолази приблизно о 10.00-11.00 годині. Зазначив, що не повинен був сідати за кермо у нетверезому стані.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого злочину, його вина повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 29.04.2018 року він знаходився вдома, зателефонував ОСОБА_5 і повідомив що його мати - ОСОБА_7 перебуває у автомобілі, який перекинувся у озеро і лише ОСОБА_5 зміг вибратися з автомобіля. Після чого ОСОБА_4 зателефонував своєму старшому брату і разом з ним на автомобілі вони поїхали до озера, було приблизно 13.00 -13.30 годин. Приїхавши на озеро, вони побачили, що мати лежить у траві, поряд з нею була дівчина з ритуальної служби, більше нікого не було. Потім вони з братом приїхали до ОСОБА_5 , якій спав і був у стані сп'яніння. Також потерпілий пояснив, що його мати і ОСОБА_5 проживали у цивільному шлюбі, але на час ДТП мати проживала окремо, вони прожили спільно близько 17 років без реєстрації шлюбу, у нього з ОСОБА_5 завжди були добрі сімейні стосунки, ОСОБА_5 давав їм з братом гроші на пам'ятник. Просив покарати обвинуваченого на розсуд суду.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицями від 29.04.2018 року (а.с. 64-74), місцем ДТП є ділянка біля озера поблизу дачного кооперативу «Джерело» на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, покриття ґрунтове, відсутні пошкодження та дорожня розмітка. Знаходиться автомобіль «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 на даху, повністю покритий водою, після того як автомобіль достали з води, він перебуває на 4-х колесах, кузов автомобіля має незначні пошкодження в результаті перекидання та витягування з води, відсутнє лобове скло, заднє ліве скло розбито. Встановлено, що автомобіль «ВАЗ 2109», рухався заднім ходом і допустив з'їзд у озеро та перекидання. Труп ОСОБА_7 перебував на місці пасажира у салоні автомобілі «ВАЗ 2109», що був витягнутий з води, труп був покладений на землю на спину.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1618 від 15.05.2018 року (а.с. 91-94), причиною смерті ОСОБА_7 стало утоплення у воді, що призвело до механічної асфіксії. При експертизі трупа було виявлено садно в навколовушній ділянці зліва з переходом на ліву щічну ділянку, крововилив в потиличній ділянці зліва, що утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів, в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. У крові ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,0 проміле.
Як вбачається з висновків комісійної судово-медичної експертизи № 248/к від 24.05.2018 року (а.с. 97-106), зважаючи на те, що смерть від механічної асфіксії (утоплення) настає не миттєво, а протягом 3-5 хвилин, не можна виключати можливість виникнення встановлених тілесних ушкоджень безпосередньо перед смертю ОСОБА_7 . При перегортанні транспортного засобу на кришу, пасажир переднього сидіння, на якому знаходилася ОСОБА_7 , переміщується в бік даху та може контактувати ділянкою голови з ним, та з конструктивними частинами салону транспортного засобу, тому не виключається можливість отримання потерпілою тілесних ушкоджень під час даної ДТП за механізмом травми всередині салону.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19.05.2018 року зі схемою (а.с. 107-110), проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_5 , в ході слідчої дії ОСОБА_5 підтвердив факт ДТП 29.04.2018 року біля озера поблизу дачного кооперативу «Джерело» на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, за участю автомобіля «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням, вказав механізм ДТП, що на передньому пасажирському сидінні в автомобілі знаходилась ОСОБА_7 , яка у керування не втручалася, біля краю озера він почав рух автомобіля заднім ходом, в результаті чого автомобіль з'їхав у озеро, перекинувся на дах і почав тонути, гальмування не застосовував.
Рульове керування, робоча гальмівна (гальмова) система та ходова частина автомобіля «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент їх дослідження експертом знаходились у працездатному стані, що підтверджується висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 9-273 від 11.05.2018 року (а.с. 80-89).
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 9-320 від 29.05.2018 року (а.с. 115-118), водій ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно вимогам п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість водія ОСОБА_5 уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди залежала від виконання ним вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1889 від 29.04.2018 року КЗ «Обласний наркодиспансер» ЗОР (а.с. 120) встановлено факт перебування 29.04.2018 року ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, що також підтверджується актом медичного огляду (а.с. 123-125) .
Вина обвинуваченого також підтверджується речовим доказом - автомобілем «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_5 (а.с. 121, 129).
Отже, оцінивши в ході судового розгляду усі докази у сукупності, суд вважає, що вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достатніми та такими, що об'єктивно підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що він раніше не судимий, характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та попросив вибачення у потерпілого.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, треба звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши передбачені ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки.
Беручи до уваги усе наведене, суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_5 додаткове альтернативне покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.
Цивільний позов не заявлено. Питання щодо вирішення долі речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
З обвинуваченого на підставі ст. ст. 124-126 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні №9-273 від 11.05.2018 року у сумі 1716,00 грн., № 9-320 від 29.05.2018 року у сумі 572,00 грн., розмір витрат підтверджується наданими суду довідками з Запорізького НДЕКЦ МВС України (а.с. 79, 119).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на три роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (Запорізького НДЕКЦ МВС України) витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні №9-273 від 11.05.2018 року та № 9-320 від 29.05.2018 року, у загальній сумі 2288,00 грн.
Речові докази - автомобіль «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває на зберіганні на території Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_5 за належністю. Оптичний носій CD-R диск «Videx» з записом огляду місця ДТП - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт майна, накладений на автомобіль «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2018 року - скасувати.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя: ОСОБА_1