Справа № 316/540/19
Провадження № 2/316/466/19
"23" грудня 2019 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі
головуючого судді Куценко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Таран І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар Запорізької області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Позивач - АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що відповідно до укладеного Договору б/н від 14.04.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Проте відповідач зобов'язання за даним договором не виконала, та за нею станом на 24.02.2019 року виникла заборгованість у розмірі 106371,48 грн., яка складається з наступного: 5878,83 грн. - тіло кредиту; 91391,15 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3560 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 5041,50 грн.- штраф (процентна складова).
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором та суму сплаченого судового збору при зверненні до суду.
Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.03.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 48).
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.
У судове засідання позивач - АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, в матеріалах справи наявне письмове клопотання, в якому просять суд розглянути справу без участі представника на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с. 42).
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про розгляд справи була повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду, позову з додатком та повістки (а.с.50). Відповідач заяв або клопотань про відкладання слухання справи, відзиву на позов до суду не надавала.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В матеріалах справи наявна Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.7), яка разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms/pages/70/, складають Договір про надання банківських послуг.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, Банк посилаєся на те, що згідно укладеного Договору б/н від 14.04.2011 року відповідач отримала кредит в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Між тим, з наданих позивачем доказів, а саме з Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 14.04.2011 року, відповідач ОСОБА_1 , підписуючи дану заяву виявила бажання оформити на своє ім'я пенсійну картку. При цьому, свої вимоги про стягнення заборгованості, позивач обґрунтовував посиланням саме на договір б/н від 14.04.2011 року, на наявність будь-яких інших укладених з ОСОБА_1 кредитних договорів позивач не посилався.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що предметом договору б/н від 14.04.2011 року була отримана відповідачем саме пенсійна картка.
Будь-яких доказів, які б свідчили про укладання між банком та ОСОБА_1 письмового кредитного договору, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно положень ст.ст.78, 79 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у зв'язку з тим, що матеріали справи суперечать відомостям зазначеним у позовній заяві, ухвалою суду від 27.05.2019 року, явку позивача АТ КБ «Приватбанк» було визнано обов'язковою та розгляд справи відкладений на 20.08.2019 рік, позивача зобов'язано з'явитись у судове засідання на вказану дату разом з оригіналами документів, що складають кредитну справу за кредитним договором б/н від 14.04.2017 року (а.с.52). Дану ухвалу суду позивачем було отримано 28.05.2019 року, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (а.с.66).
04.07.2019 року на адресу суду надійшов лист АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого суд повідомлено про те, що банк здійснює збір інформації з різноманітних програмних комплексів та архівів банку, у зв'язку з чим у встановлений строк надати оригінали документів не можливо (а.с.55).
Відповідно, в судове засідання 20.08.2019 року позивач не з'явився.
Але в подальшому, АТ КБ «Приватбанк» в судові засідання 07.10.2019 року та 23.12.2019 року так і не з'явився, ухвала суду від 27.05.2019 року щодо визнання явки позивача обов'язковою, АТ КБ «Приватбанк» проігнорована. З моменту отримання ухвали 28.05.2019 року та по дату ухвалення рішення суду - 23.12.2019 р., позивачем не здійснено жодної дії щодо сприяння судові встановленню всіх обставин справи, не надано ані письмових пояснень, ані доказів відповідних доказів.
Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов'язки учасників справи.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, враховуючи наведене, суд на підставі наявних доказів, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у звязку з недоведеністю обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду України від 13 листопада 2019 року справа № 552/1846/16-ц (провадження № 61-21504 св18).
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. О. Куценко