Справа № 357/11808/19
1-кп/357/1469/19
27.12.2019 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №3 в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018110360000077 від 12.06.2018 р. щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, старшого солдата запасу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, надійшов до Білоцерківського міськрайонного суду 17.10.2019 р.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 учинив злочин за наступних обставин.
Відповідно до ст.ст.1,4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»:
- від 17.03.2014 р. №303/2014, затв. Законом України від 17.03.2014 р. №1126-VII;
- від 06.05.2014 р. №454/2014, затв. Законом України від 06.05.2014 р. №1240-VII;
- від 21.07.2014 р. №607/2014, затв. Законом України від 22.07.2014 р. №1595-VII;
- від 14.01.2015 р. №15/ 2015, затв. Законом України від 15.01.2015 р. №113-VIII,
з 18.03.2014 р. в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 ) №173 від 17.06.2016 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 , який уклав контракт на проходження військової служби 15.04.2016 р. строком на три роки, зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника - оператора 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону, яка дислокується по АДРЕСА_2 .
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 ) №176 від 20.06.2016 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 призначено на посаду навідника - оператора розвідувальної роти.
Під час проходження військової служби старший солдат ОСОБА_5 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.
Згідно із затвердженим командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 ) розпорядком дня, ОСОБА_5 повинен був прибувати на службу до розташування військової частини НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 о 8 годині 00 хвилин кожного робочого дня з понеділка по п'ятницю.
Разом з тим, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу на вказаній посаді і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують проходження ним служби, ОСОБА_5 , бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, та без поважних причин 26.12.2017 р. в умовах особливого періоду не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_3 , що дислокується по АДРЕСА_2 , та до 13.05.2019 р. проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
14.05.2019 р. старший солдат ОСОБА_5 добровільно прибув до місця дислокації військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби.
Таким чином, ОСОБА_5 не з'явився вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в ч. 2 ст. 407 КК України, військовослужбовцем (крім строкової служби) - чим вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні сторони провадження просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ними 23 грудня 2019 р.
Відповідно до вказаної угоди про визнання винуватості від 23 грудня 2019 р., укладеної між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_3 , якому на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні - з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 - з іншого боку, на підставі ст.ст.468,469,472 КПК України, ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, пояснивши про причини скоєння кримінального правопорушення та визнавши вину згідно викладеного обвинувачення.
Крім того, суд переконався у судовому засіданні, що сторони при наявності ряду обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винуватого, погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 , із застосуванням, вимог ст. 69 КК України, призначення іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.407 ч.4 КК України - у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600(шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті) грн.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
В судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_5 , розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуте в судовому засіданні і він буде мати при цьому весь обсяг прав, в тому числі допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду.
При цьому суд переконався, що ОСОБА_5 винуватість визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, угода була укладена добровільно, без будь якого примусу.
Крім того, судом роз'яснено ОСОБА_5 наслідки угоди, характер обвинувачення, конкретну міру покарання, передбачену ч.4 ст.407 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, погоджену сторонами угоди у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600(шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті) грн.
Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії ОСОБА_5 за ч.4 ст.407 КК України кваліфіковані вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, підстави для застосування судом ст.69 КК України (ряд обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: добровільне з'явлення, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність посвідчення учасника бойових дій, наявність ряду нагород (нагрудний знак «За зразкову службу», медаль «За оборону Авдіївки») подяк за сумлінне служіння Батьківщині та грамоти «за високий професіоналізм, майстерність й бездоганну службу, відданість українському народові», позитивна характеристика за місцем проживання, вчинення злочину вперше, наявність на утриманні бабусі - ОСОБА_6 , яка є пенсіонером та страждає на ряд захворювань) в провадженні наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Речові докази у провадженні та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-376, 475 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості, укладену 23 грудня 2019 р. у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018110360000077 від 12.06.2018 р. - затвердити.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600(шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті) грн.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1