Справа № 357/14130/19
1-кп/357/1636/19
про призначення справи до судового розгляду
27 грудня 2019 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
в складі головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110030003295 від 03.11.2019 відносно:
ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
що надійшов від першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, по якому призначено підготовче судове засідання на 27.12.2019,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_4 ,
захисник-адвокат: ОСОБА_5 ,
обвинувачений: ОСОБА_3
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 187 КК України.
Ухвалою суду від 20.12.2019 за вищевказаним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання на 27.12.2019, на розгляд у якому винесено питання регламентовані статтями 314-316 КПК України.
Крім того, через канцелярію суду надійшла позовна заява потерпілої ОСОБА_6 та остання просила розглянути її по суті.
Позиція сторін та інших учасників.
Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту, вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Крім цього прокурором на виконання вимог ч. 3 ст. 315 КПК України заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 терміном на 60 днів, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки останній раніше неодноразово судимий, не має постійного місця проживання, що дає підстави вважати про недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вважав за можливе вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив змінити обраний запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що згідно зі статтями 315, 316 КПК України, справа підлягає призначенню до судового розгляду, з огляду на таке.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Отже суд вважає, що підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України немає.
Підстав для закриття провадження немає. Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Кримінальне провадження підсудне Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Серед іншого, визначено, що судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, судом одноособово, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Так, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, пунктів 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, а також потерпіла які братимуть участь у судовому розгляді.
Враховуючи, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинуваченого, вислухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали судового провадження, приходить до наступного.
Так, строк тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується 02.01.2020, розглянути справу по суті до вказаної дати не представляється можливим, тому виникло питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченому.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 злочину, дані про його особу, а саме враховуючи, що останній раніше судимий, без постійного місця проживання, не працюючий, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а також те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до п. 1, п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, які враховував суд при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися, таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 повинен бути продовжений на 60 днів.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
На підставі ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене та те, що правом звернення з цивільним позовом потерпілий та інші особи, яким завдано шкоду кримінальним правопорушенням, наділені до початку судового розгляду кримінального провадження, форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства, тому суд вважає за необхідне прийняти до розгляду в межах кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_6 до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, та визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем, а ОСОБА_3 - цивільним відповідачем.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12019110030003295 від 03.11.2019 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 06.01.2020 о 10.00 год.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, захисника, обвинуваченого.
Кримінальне провадження розглядати одноособово.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України продовжити на 60 днів - по 24.02.2020 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Прийняти позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином до кримінального провадження № 12019110030003295 від 03.11.2019.
Визнати у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 187 КК України, цивільним позивачем ОСОБА_6 , цивільними відповідачем ОСОБА_3 .
Копію позовної заяви вручити цивільному відповідачу - ОСОБА_3 .
Ухвала суду щодо продовження строку дій запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою підлягає окремому оскарженню до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду в частини призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
СуддяОСОБА_1