Справа № 357/2632/19
1-в/357/254/19
Категорія
19.12.2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
заставодавця - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 м. Біла Церква в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_6 про вирішення питання долі речових доказів та повернення застави,
встановив:
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання ОСОБА_6 про вирішення питання долі речових доказів та повернення застави, мотивоване наступним.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київській області від 24 квітня 2017 року ОСОБА_6 засуджений за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, але при венесені вироку не було вирішено питання про вилучених речей при обшуку, а саме: паспорт СРСР на ім'я ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №4331 марки «КІА» на ім'я ОСОБА_6 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , посвідка на проживання на ім'я ОСОБА_6 ; копію довідки про звільнення на ім'я ОСОБА_6 ; два документи з написом «посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон» на ім'я ОСОБА_6 ; планшет марки "САМСУНГ", який належить молодшому сину; мобільні телефони марки "САМСУНГ" та "ЛЕНОВО", які належать дружині; два неробочих мобільних телефона; перочиний ніж; гроші в сумі 4500 доларів США, які отримани від продажу автомобіля, гроші в сумі 10 000 грн., які належать дружині. ОСОБА_5 з визначенням розміру застави було внесено гроші в сумі 43 000 грн. ОСОБА_6 просить суд вирішити питання про повернення речей, вилучених при обшуку та заставу, яку вніс син в сумі 43 000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_6 просив клопотання задовольнити, захисник та заставодавець ОСОБА_5 підтримали клопотання.
Прокурор в судовому засіданні просив вирішити питання про заставу на розсуд суду, а в питанні по речовим доказам відмовити, так як їх доля вже вирішена ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2016 року та ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому:
1) гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому і були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються;
2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінальних правопорушень або винагороди за їх вчинення, конфіскується;
3) майно, яке вилучене з обігу, передасться відповідним установам або знищується;
4) майно, яке не маг ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а в разі необхідності - передасться до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;
5) гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - передаються в дохід держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
6) гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них передаються в дохід держави;
7) документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
Порядок зберігання речових доказів, поданий у коментованій статті, конкретизується у відомчих нормативних актах, основним з яких є Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27 серпня 2010 року №51/401/649/471/23/125.
Слід, проте, зазначити, що, виходячи із положень ст.ст.1, 9 ч.3 КПК, якщо правила, викладені у цій Інструкції, не узгоджуються із вимогами статті, вони не підлягають застосуванню.
Згідно Інструкції від 27 серпня 2010 року N51/401/649/471/23/125 (в новій редакції) про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, а саме: паспорти, військові квитки (свідоцтва про народження, приписні свідоцтва неповнолітніх) або інші документи, що засвідчують особу заарештованих обвинувачених, приєднуються до кримінальної справи і зберігаються в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем. Названі документи після набрання вироком законної сили стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються до установ відбування покарання для долучення до особової справи засудженого і зберігання. У всіх інших випадках - повертаються власникам. Паспорти громадянина України для виїзду за кордон, вилучені в обвинуваченого (підозрюваного, підсудного), підлягають направленню до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем його постійного проживання відповідно до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 N231 (231-95-п). Інші особисті документи, якщо вони не мають значення для справи, повертаються підозрюваним, обвинуваченим, підсудним або за їх згодою родичам.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2016 року вирішено питання по вилученим речам при обшуку, а саме: паспорт СРСР, водійське посвідчення, посвідка на проживання на ім'я ОСОБА_6 ; планшет марки "САМСУНГ", який належить молодшому сину; мобільний телефон марки "САМСУНГ", які належать дружині; два неробочих мобільних телефона; перочиний ніж; гроші в сумі 4500 доларів США, які отримані від продажу автомобіля, гроші в сумі 10 000 грн., які належать дружині.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року мобільний телефон марки "Леново S 820" повернуто.
Заставодавцю ОСОБА_5 повернути заставу в розмірі 43 500 грн., внесену 13 червня 2016 року.
Інші особисті документи, якщо вони не мають значення для справине має можливості повернути засудженому, так як він відбуває покарання в місцях позбавлення волі, в клопотанні відсутні дані про згоду ОСОБА_6 про повернення документів родичам.
На підставі викладеного, Слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.100 КПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_6 про вирішення питання долі речових доказів та повернення застави - задоволити частково.
Повернути заставодавцю ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) заставу в розмірі 43500 (сорок три тисячі п'ятсот) гривень, внесену 13 червня 2016 року ОСОБА_5 відповідно до квітанції ПАТ КБ “Приватбанк» № 0.0.566438836.1 за реквізитами : Отримувач - Білоцерківський міський суд, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, р/р 37312026539647, код отримувача - 26539647, МФО 820019, призначення платежу - оплата застави за ОСОБА_6 по ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду від 09 червня 2016 року по справі 357/5915/16к.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її оголошення.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1