Справа № 357/11668/19
2/357/4502/19
Категорія 65
(ЗАОЧНЕ)
24 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Сінчук О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне пілприємство БМР Житлово-експлуатаційна контора№6 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що на підставі договору дарування він є власником 1 /2 частини будинку АДРЕСА_1 . В даному будинку був зареєстрований його бувший зять - відповідач у справі, який з вересня 2004 року не проживає у зазначеному житловому приміщенні і місце знаходження його позивачу не відоме. Факт реєстрації відповідача створює ряд незручностей для позивача, як власника житла, а тому позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні 02.12.2019 року позивач підтримав позовні вимоги. На розгляд справи 24.12.2019 року не з'явився, подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просить провести розгляд справи без його участі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений за зареєстрованою адресою проживання рекомендованими листами, а також, був викликаний через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, жодних клопотань, відзиву чи заперечень суду не подав, та відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
Третя особа КП БМР Житлово-експлуатаційна контора№6 свого представника до суду не направили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, жодних клопотань чи заперечень суду не подали.
На підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником 1 / 2 частини будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори від 28.04.1993 року та зареєстрованого за №3-1082 (а.с.13-14).
Як вбачається з довідки наданої Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про місце проживання та склад сім'ї №5246/08 від 07.10.2019 року, в будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , відповідач по справі. Також в будинку АДРЕСА_1 зареєстронано ще троє осіб. (а.с.11).
На підставі заяви позивача працівниками КП БМР ЖЕК № 6, було складено акт від 07.10.2019 року в присутності позивача та сусідів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за підписом начальника юридичного відділу КП БМР ЖЕК №6. З даного Акту вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_2 , в будинку АДРЕСА_1 , фактично, не проживає з вересня 2004 року по теперішній час.
Позивач суду пояснив, що відповідач по справі ОСОБА_2 , в 2002 році за його згодою був зареєстрований в будинку на один рік. Відповідач приходився позивачу зятем. З вересня 2004 року донька позивача з чоловіком переїхали проживати в інше помешкання, орендували квартиру, а в подальшому проживали у власній квартирі по АДРЕСА_4 . В 2014 році відповідач розірвав шлюб з донькою позивача і невідомо де мешкає. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не проживає та не з'являється в його будинку понад 15 років, не приймає жодної участі в утриманні спірного житла та оплаті комунальних послуг, його речі в будинку відсутні. Факт реєстрації відповідача в помешканні позивача спричиняє додаткові витрати та позбавляє можливості отримати субсидію.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , яка приходиться сусідкою позивачу, суду пояснила, що дочка позивача ОСОБА_6 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 в будинку позивача. Востаннє свідок бачила відповідача п'ять років тому, а не проживає ОСОБА_2 в помешканні позивача близько 15 років. В будинку АДРЕСА_1 проживає позивач зі своєю дружиною.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
За ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписівст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідача можливо визнати таким, що втратив право на користування зазначеним житлом. Доказів які б спростовували зазначене не надано.
Позивач просив залишити судові витрати за собою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150 ЖК України, ст. 317,391,405 ЦК України ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24.12.2019 року.
СуддяО. Я. Ярмола