Справа № 357/3375/18
1-кп/357/69/19
19.12.2019 колегія суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у місті Біла Церква Київської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, -
У зв'язку зайнятістю членів колегії у розгляді інших кримінаьних провадженнь в інших складах суду, розгляд кримінального провадження необхідно відксласти на іншу дату..
Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 05.11.2019 відносно ОСОБА_6 було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 03 січня 2020 року однак, судове провадження по даній справі не закінчено.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого та вказав, що ризики передбачені ст..177 КПК України залишилися, зокрема ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений може чинити незаконний вплив на свідків у справі, а відтак просить клопотання задоволити.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 при вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладаються на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою до двох місяців, обвинуваченого та захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_6 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризику, визначеного ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 , необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На даній стадії процесу судом не допитані свідки та не досліджені матеріали провадження.
Даних про те, що ОСОБА_6 не може утримуватися на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду не надано.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 60 днів - до 16.02.2020 року включно, утримуючи на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судове засідання по кримінальному за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України відкласти до 11 лютого 2020 року до 10 год. 00 хв.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_6 захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3