ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2019Справа № 910/18113/19
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Грант»
до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»
про визнання недійсним Договору поруки № 4А13767И/П від 08.11.2016,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Грант» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач) про визнання недійсним Договору поруки № 4А13767И/П від 08.11.2016 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач, як недобросовісна сторона оспорюваного правочину, навмисно, з метою виконання трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля ПАТ КБ «Приватбанк», ініційованої Національним банком України, ввів в оману позивача про існування у Банку договорів, укладених для забезпечення права вимоги за кредитними зобов'язаннями Боржників у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом, та спонукав позивача до укладення з відповідачем пов'язаних між собою кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016 та договорів поруки. Відсутність документів, що підтверджують наявність забезпечення зобов'язань боржників у вигляді цінних для позивача активів має істотне значення при укладанні кредитного договору та договорів поруки, в тому числі й оспорюваного, та підтверджують факт омани позивача, адже якщо б позивач на момент укладення правочинів знав про відсутність даних забезпечень, він не укладав би таких правочинів. За таких обставин, позивач просить суд визнати договір поруки недійсним на підставі статі 230 Цивільного кодексу України.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
В даному випадку, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Лекс Грант» позовна заява не відповідає вимогам статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Згідно із приписами частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяві усі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
У позовній заяві позивач вказує на те, що ліквідність активів, якими були забезпечені кредитні зобов'язання боржників за кредитними договорами, в забезпечення виконання яких між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів поруки, в тому числі оспорюваний Договір поруки, підтверджується даними окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звітом незалежного аудитора 31.12.2015 року (ТОВ АФ «Прайсвортерхаусскуперс (аудит)», а також Окремою фінансовою звітністю та звітом незалежного аудитора 31.12.2016 року (ТОВ «Ернст енд Янг аудиторські послуги»).
Крім того, позивач посилається на те, що внаслідок укладення оспорюваного Договору поруки , позивач поручився перед відповідачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріорі» своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами № 4А13767И від 27.11.2013, № 4А14339И від 10.11.2014.
Разом з тим судом встановлено, що на підтвердження вищевказаних обставин позивачем не надано відповідних доказів, а саме: даних Окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіту незалежного аудитора 31.12.2015 року (ТОВ АФ «Прайсвортерхаусскуперс (аудит)», Окремої фінансової звітності та звіту незалежного аудитора 31.12.2016 року (ТОВ «Ернст енд Янг аудиторські послуги); кредитних договорів, укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріорі»: № 4А13767И від 27.11.2013, № 4А14339И від 10.11.2014.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лекс Грант» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лекс Грант» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання (з доказами направлення відповідачу):
- даних Окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіту незалежного аудитора 31.12.2015 року (ТОВ АФ «Прайсвортерхаусскуперс (аудит)»;
- Окремої фінансової звітності та звіту незалежного аудитора 31.12.2016 року (ТОВ «Ернст енд Янг аудиторські послуги);
- кредитних договорів, укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріорі»: № 4А13767И від 27.11.2013, № 4А14339И від 10.11.2014.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лекс Грант», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/
Суддя В.С. Ломака