вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4226/19
судді
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"
про видачу судового наказу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - Гейко В.І. ордер серії АЕ № 1000694 від 01.01.19р.
Відповідача - Павлова М.В. дов. № ДнЕП190813001 від 13.08.19р.
Позивач просив стягнути з Відповідача 117 008,72 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.19р., позов задоволено, стягнуто з ТОВ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на користь ТОВ "ГІНЗА" 117 008,72 грн. - безпідставно отриманих грошових коштів, 1 921,00 грн. - судового збору.
Позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Від Відповідача надійшли пояснення щодо заяви, відповідно до яких, Відповідач вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2019р. №915/237/18. Також у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у справі №910/4881/18 від 18.12.18рр. зазначено, що зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок неспіврозмірності.
06.11.19р. Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України. Відповідач сумнівається у тому, що саме представниками адвокатського бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" складалися процесуальні документи такі, як позовна заява, відповідь на відзив, клопотання про розподіл витрат на оплату професійної правничої допомоги, заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з тим, що всі процесуальні документи були підписані саме директором ТОВ "Гінза" Довгалем О.С. В матеріалах справи не зазначено, що саме представниками адвокатського бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" складені вищезазначені процесуальні документи та не підтверджено доказами. У акті про надання правової допомоги від 11.12.19р. зазначено лише те, що була здійснена підготовка вищезазначених процесуальних документів та не зрозуміло, у чому саме виражається дана підготовка.
У той же час, Відповідач погоджується з тим, що адвокатом адвокатського бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" була надана правнича допомога, яка виразилась у представництві інтересів Позивача у судових засіданнях, які відбулися 22.09.19р., 18.11.19р., 11.12.19р. Враховуючи ціну представництва у судах, що становить 1000,00 грн., яка вказана на офіційній сторінці "Адвокатське бюро Валерія Гейка" у соціальній мережі "Facebook" та тривалість судових засідань, які становили, відповідно до протоколів судових засідань близько 30 хвилин, Відповідач вважає, що загальна вартість за надані послуги, а саме, представництва у трьох судових засіданнях, становить 1500,00 грн. Судове засідання, яке 06.11.19р. не відбулося через технічні причини, не може бути визначено, як вид надання правничої допомоги та, відповідно, вартість, яка включена до акту про надання правової допомоги не має бути розглянута судом при визначені розміру витрат та професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 2. ст. 221 ГПК України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України врегульовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
01.01.18р. Позивачем (Клієнт) та адвокатським бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" (Адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №1 (далі Договір).
12.08.19р. сторонами укладено додаткову угоду №1 (далі - Додаткова угода) до Договору про надання правничої (правової) допомоги №1.
Відповідно до п. 1 Договору в редакції Додаткової угоди Клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором про надання правничої (правової) допомоги №1 від 01 січня 2018 року дає завдання-доручення, а Адвокатське бюро зобов'язується відповідно до узгодженого сторонами завдання-доручення Клієнта надати йому за плату наступну правничу (правову) допомогу:
1. Вивчення матеріалів Клієнта, підготовка та надання письмових звернень Клієнта до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" ) щодо з'ясування підстав нарахування Клієнту розміру вартості постачання електричної енергії в червні, липні, серпні 2019 року.
2. У разі наявності спору щодо розмірів вартості вивчення можливості врегулювання спірних питань позасудовим порядком.
3. У разі неможливості вирішення спору позасудовим порядком - вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз матеріалів Клієнта, законодавчої бази та судової практики, щодо врегулювання у судовому порядку спірних правовідносин між Клієнтом та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" щодо захисту прав та законних інтересів Клієнта.
4. Формування правової позиції Клієнта.
5. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, доказів та їх отримання для підготовки та надання позовної заяви Клієнта до господарського суду Дніпропетровської області.
6. Підготовка та подання, у разі необхідності, адвокатських запитів.
7. Підготовка та подання до господарського суду Дніпропетровської області процесуального документа - позовної заяви ТОВ "Гінза" та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги".
8. Представництво інтересів Клієнта по справі у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
9. Підготовка усіх необхідних процесуальних документів для представництва інтересів Клієнта, захисту його прав та законних інтересів під час розгляду справи у національних судах всіх інстанцій - у судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та у Європейському суді з прав людини.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди вона є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському бюро гонорар - винагороду за надання правничої (правової) допомоги Клієнту. Розмір винагороди за надані послуги правничої допомоги розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених на надання допомоги, на вартість однієї години роботи адвоката. Оплата винагороди здійснюється шляхом оплати виставлених Адвокатським бюро рахунків за надання правничої (правової) допомоги протягом 3-х робочих днів з дня отримання рахунку, в порядку почасової оплати виходячи із розрахунку вартості 1 год. роботи/2000 гривень шляхом оплати в безготівковому порядку на банківський рахунок Адвокатського бюро. Під годинною роботи адвоката у цьому пункті договору розуміється кожна розпочата година часу незалежно від кількості витрачених у ній хвилин. Датою оплати вартості правової допомоги є дата надходження грошових коштів готівкою або на банківських рахунок Адвокатського бюро.
На підтвердження надання адвокатом правничої (правової) допомоги Позивачеві до матеріалів справи надано акт про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.19р., відповідно до якого, вартість наданих послуг становить 23 000,00 грн. та акт від 11.12.19р., за яким вартість правничих послуг становить 25 000,00 грн. Акти підписані Позивачем і Адвокатським бюро В.Гейка.
Адвокатським бюро виставлено Позивачеві Рахунок №11/12/19 від 11.12.19р. на суму 25 000 грн., як вартість наданої правничої допомоги у справі.
Правову допомогу за вказаним договором надавав клієнту адвокат Гейко В.І.
Доказом того, що Гейко В.І. є адвокатом, свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво (копія) про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.03.2005р. №1374.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Так, матеріалами справи підтверджується факт укладення Позивачем та Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" договору про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 01.01.18р. та додаткової угоди до цього договору №1 від 12.08.19р.
Відповідно до акту наданих послуг за даним Договором, вартість наданих послуг становить 25 000 грн.
Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
06.11.19р. Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа “Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши доводи Відповідача, викладені у заяві про зменшення витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, суд погоджується з позицією Відповідача.
Так, оскільки під час розгляду справи вирішувалось лише одне питання, щодо правомірності застосування тарифу за послуги з передачі електричної енергії у розмірі визначеному Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.19р. №954, дана справа відноситься до категорії нескладних.
Вивчивши наданий представником Позивача акт наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 11.12.19р., суд дійшов висновку, що послуги, зазначені у 1-3 пунктах збігаються, оскільки складання позовної заяви вже включає в себе аналіз нормативно-правової бази, вивчення матеріалів клієнта та правовий аналіз матеріалів. Окрім цього, такі види правничої допомоги, як підготовка заяви клієнта про розподіл судових витрат та підготовка заяви клієнта про ухвалення додаткового рішення у справі не є обов'язковими процесуальними документами, а є правом сторони, оскільки Позивач мав можливість первісно викласти свої очікувані витрати у позовній заяві та не складати перелічені вище документи, крім того, обидва документи (заяви) практично дублюють одна одну.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у даній справі підлягає задоволенню частково, до стягнення належать 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.126, 129, 221, 244 ГПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/4226/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про стягнення 117 008,72 грн. безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", 49074. м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 127-б (код 42082379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА", 49000, м. Дніпро, вул. Прибережна, 40 ( код 32349985) 15 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового судового рішення складений 27.12.2019
Суддя С.Г. Юзіков