вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4855/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І. Колісник І.І.
за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.
та представників:
позивача: Щеглов М.М., керівник;
відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 100 844,49 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" заборгованості у сумі 100 844,49 грн., з яких: 94 999,20 грн. - основний борг, 4 972,82 грн. - пеня, 872,47 грн. - 3% річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором № 1330/2017 від 12.07.2017 з додатковими угодами №№ 4, 5 від 10.07.2018 та 28.12.2018 відповідно.
Ухвалою суду від 25.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті було призначено на 20.11.2019.
14.11.2019 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
При цьому відповідач не спростовує обґрунтованості наявного основного боргу, а просить зменшити заявлену до стягнення пеню на 90% у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, обумовленим зростанням вартості сировини, енергетичних ресурсів та падінням світових цін на ринку металопродукції відповідач. При цьому зазначає, що підприємство працює у збиток. Так, за 9 місяців 2019 року підприємство має збиток у сумі 802 224 000,00 грн. З причин негативної цінової кон'юнктури на ринку металопрокату та високих цін на залізорудну сировину Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" призупинило, а в деяких випадках зупинило виробництво товарної продукції основними цехами, що змусило ввести чотириденний робочий тиждень. Також відповідач вказує на те, що з 08.10.2019 підприємство було змушене повністю зупинити доменну піч № 3, яка була задіяна у головному технологічному процесі металургійного виробництва при виплавці чавуну, який є основним проміжним продуктом у двоступеневому процесі отримання кінцевого продукту - сталі для виготовлення продукції відповідача.
На підставі зазначеного відповідач стверджує, що на теперішній час, він позбавлений можливості в повному обсязі здійснювати господарську діяльність та виробляти власну продукцію, продаж якої є джерелом фінансових ресурсів для здійснення розрахунків з контрагентами відповідача.
За результатом судового засідання 20.11.2019 оголошувалася перерва до 11.12.2019. Сторонам була надана можливість досягти мирової угоди.
У заяві від 09.12.2019, яка надійшла до суду того ж дня, позивач повідомив, що відповідач не звертався до нього з пропозицією про вирішення спору мирним шляхом. Проти зменшення пені категорично заперечує, посилаючись на те, що її розмір занадто малий порівняно із завданими йому збитками. При цьому зауважує, що протягом тривалого часу, більше восьми місяців, відповідач ухиляється від виконання своїх грошових зобов'язань, надану йому під час розгляду справи можливість укласти мирову угоду не використав, своїми діями демонструє затягування часу з прийняття судового рішення. У зв'язку з цим позивач підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 58-59).
Ухвалою суду від 11.12.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з виявленими недоліками.
12.12.2019 від позивача до суду надійшли докази усунення недоліків позовної заяви - обґрунтування обставин реєстрації податкових накладних на суму спірних зобов'язань, що відповідно до пункту 3.3 укладеного між сторонами договору є умовою для виконання відповідачем грошових зобов'язань.
Ухвалою суду від 12.12.2019 розгляд справи по суті було призначено на 23.12.2019.
23.12.2013 позивачем подано до суду банківську виписку про сплату 13.12.2019 відповідачем 11 666,40 грн. у рахунок погашення основного боргу за договором.
У судове засідання 23.12.2019 представник відповідача не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином відповідно до статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі й телефонограмою.
За таких обставин та відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Під час розгляду справи представники сторін надали пояснення, аналогічні за змістом своїх заяв по суті справи.
У судовому засіданні 23.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
12.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - позивач, замовник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір №1330/2017 з наступними додатковими угодами до нього № 4 від 10.07.2018 та № 5 від 28.12.2018 (далі - договір) (а.с. 9 - 14).
Відповідно до пункту 1.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 10.07.2018, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати еколого-теплотехнічні випробування парових котлів ГМ 50-14 №№ 2, 4, 5 цеху УХП КХВ (код ДКПП 33.12.19) згідно з Договірними цінами до Локальних кошторисів №№ 325/18, 326/18, 327/18, які затвердженні сторонами на загальну суму 79 166,01 грн. ПДВ, ПДВ - 15 833,19 грн., загальна сума з ПДВ - 94 999,20 грн.
Роботи виконуються без матеріалів (пункт 3 додаткової угоди № 4 від 10.07.2018).
Відповідно до пункту 4.1 договору та пункту 2 додаткової угоди № 4 від 10.07.2018 (в редакції додаткової угоди № 5 від 28.12.2018) строк виконання робіт - до 30.04.2019.
Згідно з пунктом 3.1 договору орієнтовна вартість робіт за цим договором визначається вартістю додаткових угод до цього договору на дату їх підписання. Сторони погодились, що всі ціни, обумовленні в цьому договорі та додаткових угодах (додатках) до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими.
Згідно з пунктом 3.2 договору остаточна вартість робіт за цим договором визначається на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт на підставі даних СКУД замовника.
Оплата за виконані роботи здійснюється замовником у наступному порядку: за фактом виконання робіт протягом 90 календарних днів після підписання замовником акта прийому-передачі виконаних робіт, надання виконавцем оригіналу рахунку-фактури та за умови складання і реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної відповідно до вимог пунктів 2.1.17 - 2.1.18 договору, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору (пункт 3.3 договору).
За змістом підпунктів 2.1.17, 2.1.18 пункту 2.1 договору виконавець зобов'язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема із застосуванням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої особи спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних) скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань з ПДВ, які виникли у виконавця, у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на всю суму збільшення вартості робіт/послуг - у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Виконавець використовує ліцензійне програмне забезпечення, яке передбачає повний цикл обміну електронними документами послідовно: попереднє узгодження з контрагентом змісту даних, зазначеному у первинному документі > реєстрація в ЄРПН > відправка зареєстрованих податкових накладних контрагенту.
За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
Зобов'язання замовника з оплати вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку замовника (пункт 3.4 договору).
Пунктом 3.5 договору передбачено, якщо податкова накладна не зареєстрована виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений пунктом 2.1.17 договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до пункту 3.3 договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, у даному випадку, штрафні санкції до замовника за порушення строків до замовника за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, 3% річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються замовником.
Відповідно до пункту 8.6 договору у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених пунктом 3.3 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, від вартості несвоєчасно оплачених робіт.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (пункт 10.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 28.12.2018).
У межах укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" виконані, а Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" прийняті наступні роботи:
еколого-теплотехнічне випробування парового котла ГМ 50-14 № 5 інв. № 5034 на суму 31 666,40 грн.;
еколого-теплотехнічне випробування парового котла ГМ 50-14 № 4 інв. № 5023 на суму 31 666,40 грн.;
еколого-теплотехнічне випробування парового котла ГМ 50-14 № 2 інв. № 5022 на суму 31 666,40 грн.
Загальна вартість виконаних робіт становить 94 999,20 грн. з ПДВ, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт №№ 1, 2, 3 від 01.04.2019 відповідно та довідками вартості виконаних робіт та витрат за 01.04.2019 (а.с. 15 - 26).
Акти прийому-передачі виконаних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень. Повноваження особи з боку Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на підписання цих актів підтверджуються довіреністю № 291 від 28.12.2018 (а.с. 27).
За фактом виконаних робіт позивачем було виставлено на оплату відповідачем рахунок № 197 від 30.06.2019 на суму 94 999,20 грн. (а.с. 29).
У визначений пунктом 3.3 договору строк відповідач прийняті роботи за договором не оплатив, у зв'язку з чим листом № 193 від 08.10.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу (а.с. 28).
Вимога позивача відповідачем залишена без задоволення, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини щодо виконання позивачем робіт за укладеним із відповідачем договором та щодо виконання останнім своїх договірних зобов'язань в частині оплати прийнятих робіт.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За своєю правовою природою взаємовідносини сторін регулюються законодавчими нормами щодо підряду.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною першою статті 854 цього Кодексу встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договірні роботи на суму 94 999,20 грн. виконані позивачем належним чином, що не заперечується відповідачем та підтверджується наданими позивачем доказами. Реєстрація позивачем податкових накладних на всю суму податкових зобов'язань із суми виконаних робіт відповідно до підпунктів 2.1.17-2.1.18 пункту 2.1 договору та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтверджується наданими ним податковими накладними, які складені 01.04.2019, 26.04.2019 та прийняті органом Державної податкової служби України 26.04.2019 (а.с. 65 - 73).
Враховуючи викладене та з урахуванням пункту 3.3 договору, а також статті 254 Цивільного кодексу України, за змістом якої у випадку, якщо останній день строку припадає на вихідний, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оплата за виконані роботи мала бути здійснена відповідачем не пізніше 01.07.2019.
У визначений договором строк відповідач оплату виконаних робіт на суму 94999,20 грн. не здійснив. Часткове погашення ним боргу мало місце під час розгляду справи - 13.12.2019 у сумі 11 666,40 грн., що згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмета спору.
За таких обставин законною й обґрунтованою є позовна вимога про стягнення з відповідача залишку несплаченого ним основного боргу у сумі 83 332,80 грн. (94999,20 - 11666,40 = 83332,80).
Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення пеня у сумі 4 972,82 грн. та 3% річних у сумі 872,47 грн. розраховані з основного боргу за договором у сумі 94 999,20 грн. за період з 01.07.2019 по 21.10.2019 (а.с. 8).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що розрахунок здійснений без урахування вимог статті 254 Цивільного кодексу України щодо закінчення строку для виконання зобов'язання.
За результатом здійсненого перерахунку за період з 02.07.2019 по 21.10.2019 із заборгованості 94 999,20 грн. пеня підлягає зменшенню й фактично буде становити - 4917,84 грн. З урахуванням меж позовних вимог правові підстави для зменшення 3% річних у сумі 872,47 грн. відсутні.
Заява відповідача щодо зменшення пені задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, за приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує, що за вказаними нормативними приписами зменшення неустойки є правом, а не обов'язком суду.
Зменшення заявленої до стягнення пені, яка нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань, кореспондується з обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України на підставі належних та допустимих доказів те, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.
Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, судом враховується, що відповідач є господарюючим суб'єктом, який несе відповідальність відповідно до закону під час свого підприємництва, яке згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною та на власний ризик здійснюваною діяльністю.
Обставини зростання вартості сировини, енергетичних ресурсів та падіння світових цін на ринку металопродукції, а також негативна цінова кон'юнктура на ринку металопрокату та високі ціни на залізорудну сировину, на що посилається відповідач, обгрунтовуючи заяву про зменшення пені на 90%, є саме тими чинниками ризику, які в принципі супроводжують підприємницьку (комерційну) діяльність господарюючого суб'єкта. Відповідач не довів належними й допустимими доказами відсутність зазначених обставин у сфері металургійної діяльності на час укладення з позивачем договору, які він не міг передбачити на майбутнє з урахуванням існуючих на той час тенденцій.
Відтак невиконання зобов'язань за укладеним із позивачем договором є проявом рівня ефективності адміністративного управління, а не винятковою обставиною, що може бути прийнята до уваги.
Слід також зазначити, що певний підприємницький ризик під час укладення договору, у тому числі й щодо настання негативних наслідків від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, мав і позивач, для полегшення наслідків яких, сторони свідомо обрали один із способів забезпечення виконання зобов'язань - неустойку.
Тому, посилання відповідача на його тяжке фінансове становище не є само по собі винятковою обставиною для зменшення пені, розмір якої не є занадто великим.
За змістом статті 6 Господарського кодексу України одними із загальних принципів господарювання є рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
За таких обставин, заслуговуючих на увагу доводів на підтвердження можливості зменшення пені відповідач суду не навів, а тому його заява про зменшення пені на 90% задоволенню не підлягає.
Судовий збір у сумі 1 697,72 грн. покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення заборгованості у сумі 100 844,49 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (ідентифікаційний код 05393056; місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (ідентифікаційний код 13425445; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Петра Калнишевського, буд. 35, кв. 2) основний борг у сумі 83 332,80 грн., пеню у сумі 4917,84 грн., 3% річних у сумі 872,47 грн., судовий збір у сумі 1 697,72 грн.
Закрити провадження у справі в частині позову про стягнення основного боргу в сумі 11666,40 грн.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27.12.2019.
Суддя І.І. Колісник