вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3606/19
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"
про стягнення 25 723,91 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - Бєлєвцова О.С. дов. № 2-864д від 31.07.19
Відповідача - Козарь Ю.І. дов. № 58 від 11.11.19р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 25 723,91 грн. - пені, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині строків поставки.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що строк виконання зобов'язання, згідно Специфікації № від 04.07.18р. - 01.12.18р., що припадає на суботу. Тому враховуючи п.5. ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є 03.12.18р., відповідно період прострочення починається з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідач надав контррозрахунок пені, за яким пеня становить 19 292,95 грн. за період з 04.12.18р. по 09.12.18р.
Відповідач подав клопотання про зменшення пені на 60 %, посилаючись на фактичне виконання зобов'язання в частині поставки товару, повну оплату Позивачем, незначний період прострочення, а також відсутність будь-яких збитків у Позивача .
У відповіді на відзив Позивач вказав, що відповідно до п.6.3.1. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором. У п.3 Специфікації №1 від 04.07.18р. (Додаток №1 до Договору) сторонами погоджено строк поставки товару - 150 календарних днів з дати підписання Договору. Жодних застережень щодо поставки товару виключно в робочі дні Договір не містить. Лише в п.5.7. Договору сторони погодили відправлення певних документів Постачальником протягом 2-х робочих днів з дати поставки. Також, у п.5.10. Договору сторони узгодили, що приймання товару по кількості та якості здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966р., якими саме і передбачено порядок та алгоритм приймання товарів у вихідні та святкові дні. У п.11.14 Договору сторони узгодили, що взаємовідносини сторін, не передбачені Договором, регулюються чинним законодавством України. Якщо в даному Договорі сторони відступили від положень актів цивільного законодавства, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору. За таких обставин, положення п.5 ст. 254 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. У п.5.11. Договору сторонам спору узгоджено, що відповідальність за правильність та повноту оформлення товаросупроводних документів і наслідки, пов'язані із затримками при постачанні товару, приймає на себе Постачальник. Укладаючи Договір, Відповідач мав урахувати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання зобов'язання, в тому числі, щодо забезпечення завчасного відвантаження товару перевізнику з огляду на положення п.5.3. Договору, враховуючи, що господарська діяльність здійснюється ним на власний комерційний розрахунок та ризик. Зі змісту залізничної накладної №46190377 слідує, що товар відвантажено Відповідачем 16.11.18р. (графа 55,56), прибуття вантажу - 10.12.18р. (графа 51), тому в силу п.5.11 Договору ризик затримки постачання товару несе Відповідач. Відтак, період прострочення поставки товару, відповідно до вище наведених умов Договору, обліковується з 02.12.18р. по 09.12.18р. та складає 8 днів.
Позивач подав заперечення на клопотання Відповідача про зменшення пені, мотивовані тим, що уклавши Договір, Відповідач прийняв на себе певний економічний ризик, у тому числі, ризик порушення зобов'язання. Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання щодо своєчасної поставки товару Відповідач не довів, не обґрунтував підстав звільнення його від сплати пені у розмірі 60 %.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
04.07.18р. сторонами укладено Договір поставки №УГВ9894/30-18 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов'язався поставити Покупцеві (Позивачеві) товар (далі Товар), зазначений в специфікаціях, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною.
Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікаціях (далі Специфікації), яка є Додатком №1 до Договору та є її невід'ємною частиною (п.1.2. Договору).
Ціна цього Договору вказується в специфікаціях в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо Постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом) (п.3.1. Договору).
Розрахунки проводяться шляхом:
- оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату Товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у Специфікаціях (п.4.1. Договору).
Обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження Товару без рознарядки забороняється. Рознарядка Постачальнику може направлятися Покупцем в електронному вигляді на електронну адресу Постачальника, вказану в Розділі ХІV даного Договору (п.5.2. Договору).
Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем) (п.5.3. Договору).
Приймання Товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р., по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966р., та сертифікату якості та/або паспорту заводу-виробника. У разі виявлення невідповідності в якості або недостачі Товару, виклик представників Постачальника - обов'язковий, а представників заводу-виробника - за вимогою Покупця. Виклик Покупцем здійснюється в письмовій формі та/або в електронному вигляді на електронну адресу Постачальника, вказану в Розділі ХІV даного Договору. У випадку неявки представника Постачальника (виробника Товару - на вимогу Покупця) в строк, вказаний у виклику Покупця, підписанням даного Договору Постачальник надає згоду, про те, що Постачальник погоджується з оглядом Товару на предмет відповідності кількості/якості Покупцем та з актом, складеним Покупцем в односторонньому порядку за результатами такого огляду. Сторони погодилися, що якщо вони відступили від положень Інструкцій, вказаних в даному пункті Договору, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору (п.5.10. Договору).
Відповідальність за правильність та повноту оформлення товаросупроводних документів і наслідки, пов'язані із затримками при постачанні Товару, приймає на себе Постачальник (п.5.11. Договору)
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором (п.6.3.1. Договору).
У разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п.7.10. Договору).
Взаємовідносини Сторін, не передбачені Договором, регулюються чинним законодавством України. Якщо в даному Договорі Сторони відступили від положень актів цивільного законодавства, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору (п.11.14. Договору).
У Специфікації №1 від 04.07.18р. сторони погодили поставку Товару загальною вартістю: 183 000 450,00 грн., у т.ч. ПДВ 30 500 075,00 грн.
Строк поставки товару: Граничний термін постачання:
- 1000 т - до 135 календарних днів з дати підписання Договору;
- 2475 т - до 150 календарних днів з дати підписання Договору (п.3 Специфікації №1).
У Специфікації №2 від 04.07.18р. сторони погодили поставку Товару загальною вартістю: 7 988 949,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 331 491,50 грн.
Строк поставки товару: Граничний термін постачання: до 150 календарних днів з дати підписання Договору. Дострокова поставка дозволена (п. 3 Специфікації №2).
На виконання умов Договору, Позивач, листом №30/274 від 09.07.18р., направив на електронну адресу Відповідача: anfisa.belikova@interpipe.biz, рознарядку на відвантаження труби насосно-компресорної.
Згідно з накладною №3595180 від 16.11.18р., товар за Специфікацією №1 у кількості 61,059 т, загальною вартістю 3 215 489,06 грн., поставлено 10.12.18р., тоді як, 150 календарних днів з дати підписання Договору спливали 01.12.18р.
За порушення строків поставки товару, Позивач, з посиланням на п.7.10. Договору нарахував Відповідачеві 25 723,91 грн. - пені.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: факт прострочки Відповідачем поставки товару та обґрунтованість розрахунків штрафних санкцій Позивача.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст. 254 ЦК України).
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Відповідачем щодо порядку обрахунку строку прострочки поставки товару.
Так, згідно з накладною №3595180 від 16.11.18р., товар за Специфікацією №1 у кількості 61,059 т, загальною вартістю 3 215 489,06 грн., мав бути поставлений протягом 150 календарних днів з дати підписання Договору (04.07.18р.), тобто 01.12.18р.
Статтею 254 ЦК України встановлено, що, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, оскільки 01.12.18р. припало на вихідний день, то днем закінчення строку є 03.12.18р.
Позивач наполягає, що в п.5.10. Договору сторони узгодили, що приймання товару по кількості та якості здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. (далі Інструкція П-6) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966р. (далі Інструкція П-7), якими саме і передбачено порядок та алгоритм приймання товарів у вихідні та святкові дні.
Однак, у Інструкціях П-6 і П-7 визначені строки приймання продукції, а не строки поставки.
У зв'язку з цим, суд не приймає позицію Позивача, оскільки у Договорі сторони не погодили питання обрахунку строків поставки, проте, ст. 254 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Зважаючи на обставини справи, суд не вважає їх винятковими
Враховуючи викладене, та те, що Відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав суду належних доказів на підтвердження наведених ним обставин, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги строк прострочки Позивача, з урахуванням положень ст. 254 ЦК України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягає пеня із розрахунку прострочки доставки 6 днів, що у грошовому виразі становить 19 292,95 грн., решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" про стягнення 25 723,91 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", 49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1-А (код 33668606) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28 ( код 30019775) 19 292,95 грн. - пені, 1 440,71 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 27.12.2019
Суддя С.Г.Юзіков