вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3867/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22)
до Фізичної особи-підприємця Павлик Лілії Іванівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 196 849,51 грн. недорахованої електроенергії
Представники:
Від позивача: Тищенко Т.А., довіреність, адвокат
Від відповідача: Темченко Р.Ю., договір, адвокат
В засіданні бере участь: Козятинський І.П., паспорт, адвокат
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 30.08.2019 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Павлик Лілії Іванівни 196 849,51 грн. недоврахованої електричної енергії. Також позивач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі перевірки відповідача було виявлено порушення п.п. 6.40 ПКЕЕ, чинних на момент виникнення спірних відносин, а саме: виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1 №00224603 радіочастотним випромінюванням радіочастотного пристрою, в наслідок чого спожита електрична енергія споживається та лічильником не дораховується. На підставі виявленого порушення був складений Акт про порушення №117109 від01.09.2016. На засіданні комісії постачальника електричної енергії по розгляду акту про порушення №117109 від 01.09.2016 було прийнято рішення яке оформлене протоколом №11/18 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії у відповідності з пунктом 2.5 за формулою 2.4 Методики.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2019 відкрито провадження у справі №904/3867/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін на 24.09.2019 о 14:15 год.
У судовому засіданні 24.09.2019 підготовче засідання відкладено до 22.10.2019 о 10:00 год.
У судовому засіданні 22.10.2019 підготовче засідання відкладено до 06.11.2019 о 11:00 год.
Відповідачем до суду 06.11.2019 подано відзив на позов відповідно до якого Фізична особа - підприємець Павлик Лілія Іванівна просить суд відмовити у задоволенні позову та розподілити на позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у сумі 10 600,00 грн. Відповідач посилається на відсутність належних доказів пошкодження електролічильника та втручання споживача в роботу засобу обліку, що призвело до зміни показів електролічильника або недотримання відповідачем норм законодавства, які регламентують порядок складання актів про порушення Правил користування електричною енергією та їх розгляду комісією КМЕМ, а також процедури проведення експертизи засобу обліку та визначення вартості необлікованої електричної енергії.
Також відповідач зазначає, що Акт про порушення ПКЕЕ №117109 складався 01.09.2016, він повинен оцінюватись на відповідність саме вимогам чинних на той час Правил користування електричною енергією. Як слідує зі змісту цього Акту, він складений не у відповідності до вимог: без участі споживача - відповідача, із зазначенням порушень ПКЕЕ з посиланням на відповідні пункти цих Правил та даних, необхідних для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії. Разом з тим, в Акті про порушення ПКЕЕ №117109 вказано про наявність додатків - матеріалів фотофіксації, однак позивачем таких суду не подано. Отже, відповідач стверджує, що Акт про порушення ПКЕЕ №117109 від 01.09.2016 складено з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, а тому не може бути належним доказом вини відповідача.
Відповідач звертає увагу суду на те, що в Акті про порушення ПКЕЕ №117110 не зазначено, які саме пошкодження засобу обліку виявлено під час перевірки, а лише формулювання "виявлені явні ознаки втручання" та відсутні матеріали фотофіксації таких ознак. Таким чином, ані Актом про порушення ПКЕЕ №117110, ані висновком експертного дослідження №18901 від 31.05.2018 не встановлено факт втручання відповідача в роботу електролічильника НІК 2303 АРК1 №00224012, який привів до зміни його показників, не доведено, що "виявлені явні ознаки втручання" призвели до втручання в роботу та зміну показів приладу обліку. З огляду на вказаний висновок рішенням комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" прийнято рішення, оформлене протоколом №11/18 від 27.03.2019 до відповідача застосовано відповідальність за порушення ПКЕЕ, яке не доведено належними і допустимими доказами.
У судовому засіданні 06.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засіданні до 03.12.2019 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 03.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 10.12.2019 о 09:30 год.
У судовому засіданні 10.12.2019 розгляд справи відкладено до 17.12.2019 о 09:30 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Павлик Лілією Іванівною (далі - відповідач, споживач) 26.06.2008 укладено додаткову угоду №1 якою договір про постачання електричної енергії від 05.09.2002 виклали в іншій редакції (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 45 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем та "Загальна схема електропостачання", який є невід'ємною частиною договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.
Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Згідно з п.4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), у разі таких дій або бездіяльності споживача:
- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобом обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 4.2.4 договору споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.
Представниками постачальника 01.09.2016 здійснено перевірку споживача за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тимірязєва, 1/81. Під час перевірки споживача виявлено порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п.6.40 ПКЕЕ, а саме: виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРП1 1100НС зав.№ 0224603 радіочастотним випромінюванням, в наслідок чого спожита електроенергія недораховується, споживач відмовився віддати радіочастотний випромінювач.
Позивач за участю відповідача, який від підпису відмовився, склали акт про порушення № 117109 від 01.09.2016, в якому зафіксовано порушення пункту 6.40 ПКЕЕ та встановлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показників шляхом впливу на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРП 1 радіочастотним випромінюванням радіочастотним приладом, який призводить до недообліку електричної енергії. У акті зазначено, що споживач відмовився віддати радіочастотний випромінювач (убрав його).
Також, фахівцями Центральної філії Українського державного центру радіочастот здійснено фіксацію роботи незаконно діючого РЕЗ (НДП) з відповідними характеристиками, на території, яка належить відповідачу, та складено протокол №01092016/4060 від 01.09.2016 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП). Факт роботи незаконно діючого пристрою з частотою випромінювання 545,240 МГц в безпосередній близькості від лічильника НІК 2303 АРП1, за адресою відповідача зафіксовано фахівцями Центральної філії українського державного центу радіочастот і знайшло відображення в Протоколі інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ ВП (НДП) № 01092016/4060 та спектрограмі випромінювання РЕЗ.
Висновком експертного електротехнічного дослідження №18901 від 31.05.2018 підтверджено, що радіовипромінювач з характеристиками, що зазначено в протоколі №01092016/4060 від 01.09.2016 вірогідніше за все буде впливати на компоненти схеми лічильників НІК 2303 АРП 1 1100МС зав. № 0224012 та НІК 2303 АРП 1 1100МС зав. №0224603 за умови частоти сигналу 80-150 МГц та при випромінюваній потужності від 25 Вт і мінімальній відстані радіочастотного випромінювача від корпусів електролічильників за таких умов відбудеться часткове або повне роботи схем електролічильників. Радіочастотне випромінювання не викликає ніяких фізичних та хімічних незворотних змін матеріалів, з яких виготовлено прилад обліку, або їх властивостей, не залишає ознак такого радіочастотного впливу. Встановити факт втручання в процес обліку електричної енергії лічильником шляхом електромагнітного впливу не надається за можливим. Радіочастотне випромінювання безпосередньо може впливати на компоненти електролічильників НІК 2303 АРП1 1100МС зав.№0224012 та НІК 2303 АРП1 1100МС зав.№0224603, шляхом порушенням схеми надходження цифрових сигналів з перетворювача до мікроконтролеру, за умови частоти сигналу 80 - 150 МГц та при випромінювальній потужності від 25 Вт., що у свою чергу може призвести до необ'єктивного обліку - можливе зменшення значення виміряної електролічильником енергії по відношенню до обсягу реально спожитої електричної енергії, або до повного припинення обліку електричної енергії.
Позивач зазначає, що вищенаведені висновки електротехнічних досліджень судового експерта свідчать про те, що радіочастотне випромінювання здійснює негативний вплив на роботу лічильна електроенергії, зупиняє облік електроенергії, та не залишає ніяких слідів на самому лічильнику.
Позивач стверджує, що вина відповідача очевидна та підтверджена матеріалами справи, а саме: Актом про порушення від 01.09.2016 №117109, Протоколом №01092016/4060 від 01.09.2016, Спектрограмою випромінювання незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) та висновком експертного електротехнічного дослідження №18901 від 31.05.2018.
Листом від 20.02.2019 №210/1007 відповідача запрошено на засідання комісії з розгляду акту про порушення №117109 від 01.09.2016. Зазначений лист було отримано відповідачем 28.02.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22).
За результатами розгляду акту про порушення на комісії позивача прийнято рішення, оформлене Протоколом №11/18 від 27.03.2019 та вирішено нарахувати кількість недорахованої електроенергії згідно п. 2.5 за формулою п. 2.4 Методики. Відповідач на засідання комісії не з'явився. Період нарахування становить з 29.11.2013 (технічна перевірка) по 01.09.2016 (дата усунення порушення) за необліковану електричну енергію 118577 кВт*г на суму 196 849,51 грн. Відповідачу виставлено рахунок №121/601162 на суму 196 849,51 грн. за недовраховану активну електроенергію (а.с. 24, 35).
Відповідач суму недорахованої електричної енергії у розмірі 196 849,51 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з встановленням факту порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, правильності нарахування заборгованості за використану відповідачем активну електроенергію енергію та правомірності вимоги позивача про стягнення плати за користування недоврахованою активною електроенергією.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з п.10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
Згідно з з п.3.6. ПКЕЕ підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.
Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, з пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Згідно з п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з Акту про порушення Правил користування електричної енергії, вони підписані представниками позивача та представник відповідача від підпису відмовився.
Відповідно до п.6.42 ПКЕЕ на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Пунктом 5.1 ПКЕЕ встановлено, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до п.1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Статтею 237 Господарського кодексу України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
На підставі акту №117109 від 01.09.2016 у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 позивачем проведений розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з 29.11.2013 (технічна перевірка) по 01.09.2016 (дата усунення порушення) на суму 196 849,51грн.
Відповідно до ч. 5 п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Частиною 4 п. 4.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією встановлено, що у разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Таким чином, акт про порушення було підписано трьома уповноваженими представниками постачальника і такий акт є чинним та враховується судом як доказ по даній справі. Крім того, суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішенні комісії позивача оформленого Протоколом №11/18 від 27.03.2019.
У вирішенні питання щодо підтвердження втручання в роботу розрахункового засобу обліку, що призвели до заниження показів, необхідно керуватися положеннями Порядку визначення розміру та відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №122. Згідно з пунктом 3 цього Порядку факти втручання в роботу розрахункового засобу обліку, що призвели до заниження показів, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення комісії відповідача про нарахування позивачеві обсягу та вартості необлікованої електроенергії ґрунтується на припущенні про пошкодження приладу обліку шляхом впливу на нього радіочастотного випромінювача.
Складений відповідачем акт про порушення не містить достовірних даних щодо втручання споживача в роботу приладів обліку шляхом впливу на їх роботу радіочастотного випромінювача, доказів наявності приладу не виявлено.
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ в акті про порушення, серед іншого, зазначаються вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електроенергії. Таким чином, уповноважені представники електропостачальної компанії визначають в акті дані, виходячи з принципів необхідності та достатності.
Крім того, суд вважає, що постачальником неправильно застосовано при розрахунку вартості електричної енергії, пункт 2.5 та за формулою 2.4 Методики з огляду на наступне.
Так, пунктом 2.5 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W,кВт·год) визначається за формулоюWдоб=P·tдоб. ·Kв (2.4).
В той же час, п.2.6 Методики регламентує порядок розрахунку добового обсягу споживання у випадку виявлення у споживача випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, із застосуванням іншої формули: W доб.с.п.=P с.п. · t вик. С.п., що свідчить про розрахунок вартості недоврахованої енергії із застосуванням неправильних вихідних даних та з порушенням порядку, встановленого Методикою.
Оскільки розрахунок вартості недоврахованої електроенергії виконано із застосуванням неправильних вихідних даних та з порушенням порядку, встановленого Методикою, то рішення комісії в частині розрахунку обсягу та вартості такої електроенергії є неправомірним.
Вищезазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 904/4590/17.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 196 849,51 грн. нарахованих за недовраховану електроенергію слід відмовити.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки, як вказано вище, в задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом Кравченко Романом Олеговичем від 30.10.2019 з додатком, розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №31 адвокатом Темченко Романом Юрійовичем від 01.11.2019 з додатком, квитанція від 01.11.2019 на суму 4 800,00 грн.
Дослідивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатами відповідачеві під час розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області та їх участь у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. є обґрунтованими та співмірними об'єму наданих і отриманих юридичних послуг.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволенні позову Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Фізичної особи-підприємця Павлик Лілії Іванівни про стягнення 196 849,51 грн. недорахованої електроенергії відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034) на користь Фізичної особи-підприємця Павлик Лілії Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 27.12.2019.
Суддя Е.М. Бондарєв