вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" грудня 2019 р. Cправа № 902/729/19
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників:
позивача - Ніколіна Д.І., Піпка А.М.,
третьої особи (Вінницької міської ради) - Никонюка О.В.,
у відсутності відповідача та третьої особи (НКРЕКП),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Вищого художнього професійно-технічного училища №5 м. Вінниці (вул. Лебединського, 13, м. Вінниця, 21034)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057)
про зобов'язання здійснити перерахунок коштів по сплаті за електроенергію,
Вище художнє професійно-технічне училище №5 м. Вінниці (позивач, училище) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (відповідач, ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ") про зобов'язання здійснити перерахунок коштів по сплаті за електроенергію.
Поданий позов обґрунтовано тим, що 21.01.2019 між Вищим художнім професійно-технічним училищем №5 м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти (енергія електрична) №8.
21.01.2019 між вказаними сторонами укладено додатковий договір №1 до зазначеного договору, а також додаткові угоди №2, №3 від 21.08.2019 та 29.08.2019 відповідно.
За змістом позову училище стверджує, що станом на 01.07.2019 ним виконано перед відповідачем усі договірні зобов'язання щодо сплати за фактично спожиту активну електричну енергію.
У липні 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" надано позивачу акти про прийняття - передавання активної електричної енергії у кількості 738 кВт.год за липень 2019 року: на суму 9590,06 грн по тарифу за 1 кВт.год 3,84955 з ПДВ (акт №ВІ-105300/238917/1 від 16.07.2019) та на суму 9333, 22 грн по тарифу за 1 кВт.год 3,501516 з ПДВ (акт №ВІ-105300/2699223/1 від 31.07.2019).
Проте, позивач не згоден здійснювати оплату згідно із жодного із вказаних актів, оскільки вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" проведено розрахунок цін на ІІІ квартал 2019 року із порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого Вищим художнім професійно-технічним училищем №5 м. Вінниці заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок коштів по сплаті за електроенергію.
Ухвалою суду від 02.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/729/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2019. При цьому вказаною ухвалою суду відповідно до вимог ст.50 ГПК України залучено до участі у справі Вінницьку міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Слід також відмітити, що ухвалою суду від 02.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 18.10.2019 судом з власної ініціативи продовжено на 30 днів, до участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Учасники процесу скористалися правом на подання заяв по суті справи. Зокрема, треті особи подали письмові пояснення, а позивач та відповідач відзив, відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив відповідно.
Окрім того, позивач заявою від 04.11.2019 (а.с.162), яку судом в силу вимог п.3 ч.2 ст.182 ГПК України прийнято до розгляду протокольною ухвалою 06.11.2019, уточнив позовні вимоги, у зв'язку із чим просив: зобов'язати ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" здійснити Вищому художньому професійно-технічному училищу №5 м. Вінниці перерахунок плати за поставлену активну електричну енергію за липень 2019 року в обсязі 738 кВт год. відповідно до умов договору №8 від 21.01.2019 (зі змінами) по тарифу 3,058 грн за 1 кВт год.
На вказану заяву про уточнення позовних вимог відповідач надав письмові заперечення (а.с.176-178), вказуючи на її необґрунтованість, безпідставність та подання з порушенням норм процесуального права.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2019 року, а згодом оголошено перерву до 18.12.2019 року.
Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що містяться в позовній заяві, відповіді на відзив (а.с.111-113) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.162). Додатково пояснив, що позивач не згоден оплачувати виставлені відповідачем акти за спожиту електричну енергію по застосованому тарифу. Так, ціна на універсальні послуги ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" у липні порівняно з червнем 2019 року зросла на 649,55 грн/МВт год. без ПДВ, тобто на 25,39%. Проте, на думку позивача, правових підстав для застосування такого тарифу немає, оскільки це суперечить положенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, ч.3 ст.57 та п.11 ч.1 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії". Використання такого тарифу має вплив на збільшення ціни укладеного між сторонами Договору, а у свою чергу ціна є істотною умовою договору, зміна якої кореспондується із обов'язком постачальника повідомляти споживача не пізніше ніж за 20 днів до її застосування. Як стверджує позивач, повідомлення про зміну ціни договору він за 20 днів до 01.07.2019 не отримував, тому і підстав застосовувати збільшений тариф у відповідача в силу вимог чинного законодавства не було.
Наведені представником позивача обставини щодо збільшення вартості ціни тарифу більше ніж на 20%, а також відсутність з боку постачальника обґрунтованого та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку не дають можливості відповідно до вимог ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" змінити істотні умови договору, до яких належить ціна.
Більше того, дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019" протягом усього липня 2019 було зупинено на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 року у справі №640/11330/19.
З огляду на викладене, представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача проти задоволення позову категорично заперечила через його необґрунтованість. Більш детально свою процесуальну позицію виклала у відзиві (а.с.62-67), запереченнях щодо відповіді на відзив (а.с.120-123), у запереченнях щодо уточнення позовних вимог (176-178) та у письмових поясненнях (а.с.190-194). Так, на її думку, факт постачання електричної енергії позивачу, її обсяг та вартість підтверджується доданими до позовної заяви актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за липень 2019 року, які оформлялися сторонами відповідно до умов Договору. Водночас зі змісту позовної заяви слідує, що позивач відмовляється оплачувати спожиту електричну енергію, посилаючись на необґрунтованість застосування розміру тарифу у липні 2019 року.
Проте, відповідач заперечував щодо необґрунтованості застосування вказаного тарифу, оскільки він як суб'єкт господарювання, який на підставі відповідної ліцензії постачає електричну енергію юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до вимог чинного законодавства (Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу), надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики, затвердженої Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг (ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Так, 07.06.2019 Регулятором прийнято постанову №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019", якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год. без урахування ПДВ (що складає 0,416916 грн з ПДВ за кВт год.) та визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік".
Пунктом 4 постанови №954 визначено, що вона набирає чинності з дати початку дії нового ринку електричної енергії згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - "Урядовий кур'єр".
Пунктом 2 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що новий ринок електричної енергії починає діяти з 01.07.2019.
У свою чергу Постанова №954 була опублікована у виданні "Урядовий кур'єр" (№113) 19.06.2019, тобто за 11 календарних днів до введення в дію нового ринку електричної енергії та застосування відповідного тарифу, відтак набрала чинності 01.07.2019.
Зазначена обставина, на думку відповідача, унеможливила виконання ним вимог ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо оприлюднення ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.
Аналогічна ситуація склалася з Постановою НКРЕКП від 12.07.2019 №1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго", якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,13 грн/МВт год. без урахування ПДВ, її опубліковано у виданні "Урядовий кур'єр" лише 17.07.2019 року і вона набрала чинності 01.08.2019.
Про вказані зміни тарифу відповідач проінформував споживачів на своєму офіційному вебсайті та у газеті "Вінниччина" 03.07.2019 та 17.07.2019 відповідно.
Отже, відповідач не мав можливості повідомити споживачів за 20 днів до застосування відповідних тарифів відповідно до постанов Регулятора №954 та №1411. При цьому представник відповідача наголосила, що ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" оплачувало послуги оператора систем передачі ДП "НЕК "Укренерго" за липень та серпень 2019 року відповідно до тарифів, що встановлені зазначеними вище постановами Регулятора.
Таким чином, на переконання представника відповідача, виконання рішення НКРЕКП щодо застосування з 01.07.2019 тарифу на послуги з передачі електричної енергії, встановленого постановою №954 від 07.06.2019, є належним виконанням відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема й вимог ч.3 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Що стосується рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/11330/19 в частині зупинення дії постанов НКРЕКП №954 та №955, то представник відповідача акцентувала увагу на те, що ухвалою цього ж суду від 01.08.2019 судом змінено заходи забезпечення позову в частині зупинення дії вказаних постанов лише для учасників судового провадження №640/11220/19. Тобто, для решти учасників ринку електроенергії в липні 2019 року чинними залишилися тарифи на послуги з передачі електричної енергії, встановлені постановою НКРЕКП №954 у розмірі 347,43 грн/МВт год без ПДВ.
20.11.2019 відповідачем надані письмові пояснення з додатком, у якому детально наведено тарифи на розподіл та на послуги постачальника універсальних послуг електричної енергії помісячно з січня по липень 2019 року (1 і 2 класи напруги). Окрім іншого, в поясненні додатково зазначено, що тариф на передачу електричної енергії, встановлений постановою №1905 на І-ІІ квартал 2019 року входив до складу прогнозованої ринкової ціни на електричну енергію, яка затверджена постановою №1906 та діяла з 01.01.2019 до 01.07.2019.
Щодо відповідності договірних правовідносин, які існують між сторонами, положенням Закону України "Про публічні закупівлі", то, на думку відповідача, збільшення тарифу на послуги з постачання електричної енергії не призвело до збільшення такої істотної умови договору як ціна, яка складає 341290,15 грн. Сторонами уже приймалася додаткова угода, якою змінювалася кількість постачання електроенергії, що узгоджується із п.3.2 (кількість постачання електроенергії за цим Договором коригується сторонами в разі зменшення бюджетних призначень на зазначені цілі або збільшення тарифу згідно правових актів НКРЕКП), 6.1.4, 6.4.2 (у такому разі сторони вносять відповідні зміни) Договору. Позивачем не надано доказів щодо зміни істотних умов Договору (предмету - електричної енергії, ціни - 341290,15 грн, чи строку дії договору - до 31.12.2019).
Отже, оскільки Договір укладено сторонами 21.01.2019 на строк до 31.12.2019, тобто на 2019 рік, а ціна Договору та кількість електричної енергії визначена на строк дії Договору, тобто на 2019 рік, то твердження позивача про зміну істотних умов Договору, а саме: збільшення ціни за Договором на 25,39% є безпідставними, так як зі змісту Договору слідує, що строк дії Договору є 2019 рік, а зміна ціни за одиницю товару у липні 2019 року не призводить до збільшення суми (ціни Договору), визначеної в Договорі.
На підставі зазначеного представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.
В судове засідання з розгляду справи по суті від 18.12.2019 представник відповідача не з'явилася, натомість подала заяву про розгляду справи за наявними матеріалами без її участі.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Вінницька міська рада у наданих письмових поясненнях (а.с.56-58) та в усних поясненнях свого представника під час розгляду справи по суті заявлені позивачем вимоги підтримала повністю з аналогічних у позові підстав.
Окрім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с.166-167). Відповідно до вказаних пояснень Комісія не висловила свою процесуальну позицію відносно пред'явленого позову, натомість навела хронологію прийняття та опублікування як Регулятором своїх постанов по тарифам. При цьому просила розглядати господарську справу за відсутності свого представника.
З'ясувавши позицію представників сторін, третіх осіб, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
21.01.2019 між Вищим художнім професійно-технічним училищем №5 м. Вінниці (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (учасник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти №8 (Договір) (а.с.29-30).
Розділом І вказаного договору визначено, що учасник зобов'язується у 2019 року поставити замовнику електричну енергію, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити її в повному обсязі. Кількість: активна електрична енергія - 272673 кВт год., згідно з відповідним тарифом на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі. Обсяги закупівлі електричної енергії зменшуються залежно від реального фінансування видатків та збільшення тарифу, згідно з постановами НКРЕКП.
Відповідно до розділу ІІІ Договору ціна на момент укладення становить 341290,15 грн з ПДВ. Кількість постачання електроенергії за цим Договором коригується сторонами в разі зменшення бюджетних призначень на зазначені цілі або збільшення тарифу згідно правових актів НКРЕКП.
Також сторони погодили вказаним Договором ряд інших умов, зокрема: якість товару, порядок здійснення поставки, права і обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів, строк дії договору, інші мови договору. При цьому зі змісту положень п.12.1. Договору слідує, що за допомогою заяви-приєднання позивач приєднався до типового договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
28.05.2019 сторони уклали додатковий договір №1 до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти від 21.01.2019 (а.с.31), яким виклали п.3.1. Договору в наступній редакції: "Ціна цього Договору на момент його укладення становить 341290,15 грн, у т.ч. ПДВ:
- за рахунок загального фонду -198727,45 грн;
- за рахунок спеціального фонду -142562,70 грн".
21.08.2019 Додатковою угодою №2 до Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти (енергія електрична) №8 від 21.01.2019 сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: "Кількість: активна електрична енергія -265987 кВт год." (а.с.33).
В подальшому, 27.08.2019 Додатковою угодою №3 до Договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: "Кількість: активна електрична енергія - 265712 кВт год." (а.с.34).
У липні 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" позивачу надано акти про прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії у кількості 738 кВт год за липень 2019 року відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг:
- акт №ВІ-105300/238917/1 від 16.07.2019 на суму 2840,96 грн (з ПДВ) по тарифу за 1кВт год 3,20796 без ПДВ (а.с.35);
- акт №ВІ-105300/269923/1 від 31.07.2019 на суму 2153,43 грн (без ПДВ) по тарифу за 1кВт год 2,917930 без ПДВ (а.с.36).
Як встановлено розглядом справи, позивачем ці акти за визначеними тарифами оплачену не було.
Дослідивши заявлені позовні вимоги, заперечення відповідача, позиції третіх осіб, а також наявні у справі докази, суд встановив, що господарський спір в даному випадку виник навколо вартості універсальних послуг, які надавалися відповідачем позивачу у липні 2019 року.
Враховуючи принцип диспозитивності, згідно із яким суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.14 ГПК України), а також положення ч.2 ст.37 ГПК України, відповідно до яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, на думку суду, дослідженню підлягають обставини, нормативно-правові акти та докази у справі саме в частині формування вказаного вище тарифу та обґрунтованості його застосування.
Відтак аналіз спірних правовідносин вказує на те, що у дослідженні питань стосовно розміру тарифу на послуги з передачі електричної енергії у липні 2019 підлягають огляду, зокрема, такі нормативно-правові акти: Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VII; Порядок формування цін на універсальні послуги, затверджений постановою НКРЕКП №1177 від 05.10.2018; Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312; постанова НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік", постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019 року", інші нормативно-правові акти НКРЕКП.
Так, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VІІІ (далі - Закон від 13.04.2017 №2019-VІІІ).
Відповідно до абзацу 2 п.13 розділу ХVІІ вказаного Закону упродовж двох років з 01.01.2019 електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання.
Згідно із абзацом 6 п.13 розділу ХVІІ вказаного Закону тимчасово, на період з 01.01.2019 по 31.12.2020, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.
У відповідності до постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №429 ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" з 01.01.2019 здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії.
У свою чергу державне регулювання ринку електричної енергії реалізовує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Регулятор (ст.1 Закону від 13.04.2017 №2019-VІІІ). При цьому відповідно до повноважень Регулятора в силу вимог п.6 ч.3 ст.6 Закону від 13.04.2017 №2019-VІІІ належить затвердження методики (порядку) формування цін на універсальні послуги.
Частиною 3 статті 63 Закону від 13.04.2017 №2019-VІІІ передбачено, що постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Стосовно механізму формування універсальних послуг аналогічними є положення п.1.4 Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП №1177 від 05.10.2018, згідно із яким ціна на універсальні послуги включає в себе ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу на відповідному класі напруги згідно з укладеними договорами про надання послуг.
З'ясовуючи обставини справи та підстави пред'явленого позову, судом встановлено, що позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.
По-перше, ціна за надані універсальні послуги у липні 2019 року у порівнянні із червнем 2019 року зросла на 25,39 %, проте даний тариф не підлягає застосуванню через порушення постачальником вимог ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.1.6 Порядку формування цін на універсальні послуги, згідно із якими ціни на універсальні послуги оприлюднюються постачальником відповідним чином не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. При цьому збільшення ціни на вказані послуги більше ніж на 10 % позбавило позивача можливості внести зміни у договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджеті кошти, оскільки це б суперечило ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".
По-друге, на переконання позивача, ціна за універсальні послуги у пред'явлених до оплати актах розмірах також не підлягає застосуванню, оскільки судовим актом Окружного адміністративного суду м. Києва на липень 2019 року у якості забезпечення позову зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, якою з 01.07.2019 до складу універсальних послуг уведено таку складову як тариф на послуги з передачі електричної енергії у розмірі 347,43 грн/МВт год., що зумовило відповідне зростання ціни на універсальні послуги.
Надаючи оцінку вказаним підставам позову в контексті системного аналізу обставин справи, наявних у справі доказів та приписів чинного законодавства, суд не вважає їх обґрунтованими, оскільки ціна на універсальні послуги у липні 2019 року, розрахована відповідачем та виставлена позивачу для оплати, є вірно визначеною.
Як зазначалося вище, механізм формування ціни на універсальні послуги закріплений на законодавчому рівні у ст. 63 Закону від 13.04.2017 №2019-VІІІ та в п.1.4 Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП №1177 від 05.10.2018. При цьому НКРЕКП як Регулятор в силу вимог того ж Закону затверджує методику формування цін на універсальні послуги, тобто фактично визначає вартість відповідних складових.
У зв'язку із запровадженням з 01.07.2019 на законодавчому рівні нової моделі ринку електричної енергії, зазнав, зокрема, відповідних змін механізм формування ціни на універсальні послуги (перший і другий клас).
Як до 01.07.2019, так і після вказаної дати до складу універсальних послуг входили такі складові:
- прогнозована середня закупівельна ціна, розрахунок якої здійснюється відповідно до вимог постанови НКРЕКП №1177 від 05.10.2018;
- тариф на розподіл електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 11 грудня 2018 року №1827;
- тариф на послуги постачальника універсальних послуг, затверджений постановою НКРЕКП від 11.12.2018 №1863. При цьому дві останні складові як до введення нового ринку електроенергії, так і після його введення залишилися незмінними. Зокрема, що стосується другого класу універсальних послуг Регулятор визначив їх на рівні 766,83 грн/МВт год. без ПДВ (тариф на розподіл електричної енергії) та 77,47 грн/МВт год. без ПДВ (тариф на послуги постачальника універсальних послуг) .
Разом із тим з 01.07.2019 змін зазнала така складова як прогнозована середня закупівельна ціна, яка формувалася відповідно до Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (постанова НКРЕКП від 03.03.2016 №289), до складу якої входив тариф на передачу електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 12.12.2018 №1905. Розмір самої ж прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії поквартально на 2019 рік було визначено постановою НКРЕКП від 14.12.2018 №1906.
Проте, із введенням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постанови НКРЕКП від 03.03.2016 №289, від 12.12.2018 №1905 та від 14.12.2018 року №1906 втратили чинність. Крім того, з 01.07.2019 до складу універсальних послуг як четверта окрема складова увійшов тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго", який було введено в дію постановою НКРЕКП від 07.06.2019 №954 і у липні 2019 року його визначено в розмірі 347,43 грн/МВт год. без ПДВ.
Таким чином, системний аналіз наведених нормативно-правових актів вказує на те, яким чином має бути розрахована вартість універсальних послуги, що надавалися відповідачем, у липні 2019 року.
Здійснивши арифметичний розрахунок чинних у липні тарифів, які входять до складу універсальних послуг (другий клас) і розмір яких визначено Регулятором, судом встановлено (прогнозована закупівельна ціна без ПДВ 2016,23 грн/МВт год. + тариф на розподіл електричної енергії без ПДВ 766,83 грн/МВт год. + тариф на послуги постачальника універсальних послуг без ПДВ 77,47 грн/МВт год. + тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" без ПДВ 347,43 грн/МВт год), що вартість універсальних послуг складала 3207,96 грн/МВт год, що у свою чергу дорівнювала 3,21 грн/кВт год. без ПДВ.
Відповідачем у письмових заявах по суті спору, а також у акті приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 16.07.2019, актуальність якого представником відповідача була підтверджена під звукозапис судового засідання, вартість одного кіловата 2-го класу універсальних послуг була вказана у розмірі 3,20796 грн без урахування податку на додану вартість.
Отже, судом встановлено, що вартість виставленої для оплати відповідачем позивачу електричної енергії була розрахована вірно, враховуючи чинні на час проведення розрахунку тарифи, що затверджені Регулятором.
Оцінюючи підставність посилання позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 про застосування заходу забезпечення позову у виді зупинення дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 в обґрунтування протиправності використання її під час виставлення відповідачем акту за липень 2019 року із урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії у розмірі 347,43 грн./Мвт*год, суд виходить з такого.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" установлено ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.
Крім того, постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" ДП "НЕК "Укренерго" установлено на II півріччя 2019 року тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.
Разом із тим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 року № 954 та № 955 задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго".
Згодом ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" у відношенні до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (ідентифікаційний код 00186520), Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (ідентифікаційний код 00186542), Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00190928), Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00190911) та Акціонерного товариства "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620); зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код 39369133) від 07.06.2019 № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" у відношенні до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (ідентифікаційний код 00186520), Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (ідентифікаційний код 00186542), Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00190928), Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00190911), та Акціонерного товариства "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620).
Наведені вище судові акти на час розгляду судом даної справи набрали законної сили.
За змістом статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову в адміністративному судочинстві допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Позов може бути забезпечено, серед іншого, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
З вищенаведеного вбачається, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті. А якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.01.2015 у справі № 21-295а14.
За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Станом на дату розгляду справи, що розглядається, спір між Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг продовжує перебувати на розгляді в суді першої інстанції.
Частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Встановлення факту протиправності або ж навпаки правомірності постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 у судовому порядку на момент розгляду даної справи не відбулося, наразі вирішення спору ще триває.
Водночас постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 визнана постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 з 01.08.2019 такою, що втратила чинність без наведення причин та підстав такого рішення.
Отже, станом на дату виставлення відповідачем акту у розрахунковому періоді за липень 2019 року в цілому постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 фактично була чинною.
А тому підстав для її не врахування у липні місяці 2019 року для визначення вартості універсальних послуг, виходячи із визначеного у ній тарифу, суд не вбачає.
Дійсно, слід зазначити, що постанова НКРЕКП є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на всіх учасників спірних правовідносин, і якщо дія нормативно-правового акту зупинена відповідним судовим рішенням, такий акт не діє щодо всіх учасників врегульованих ним правовідносин.
Разом з тим зупинення дії нормативно-правового акту є тимчасовим заходом захисту прав учасників спірних правовідносин до розгляду конкретного адміністративного позову. Забезпечення позову як тимчасовий захід перестав діяти щодо позивача та відповідача з прийняттям ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19, не скасувавши прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами з 01.07.2019 на підставі укладеного договору та постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954. При цьому змістом положень комерційної пропозиції №1.1.1.2 та типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг визначено порядок розрахунку за спожиту електричну енергію, відповідно до яких розрахунковим періодом є календарний місяць (п.5.8 типового Договору), а повна оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії здійснюється один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим (комерційна пропозиція "Спосіб оплати").
З огляду на вказане, та враховуючи припинення заходу забезпечення позову станом на початок наступного періоду за розрахунковим, тобто станом на 01 серпня 2019 року (коли має здійснюватися остаточний розрахунок), положення НКРЕКП №954 з відповідним тарифом за липень 2019 року є для позивача чинними.
Таким чином, підсумовуючи викладене, підстав для перерахунку вартості спожитої електричної енергії за липень 2019 року виходячи із розміру тарифу, як просить позивач за 1 кВт/год 3,058 з ПДВ, що, як встановлено судом, становить 2,55 грн за 1 кВт/год без ПДВ, суд не вбачає.
Більше того, позивачем належним чином не обґрунтовано сам механізм формування вартості тарифу у зазначеному розмірі, не наведено відповідних формул і їх складових, та не врахованого того факту, що усі тарифи в силу вимог відповідного нормативного регулювання визначаються без урахування податку на додану вартість.
Як уточнено представником позивача у судовому засіданні, вартість за 1 кВт/год було розраховано шляхом ділення загальної ціни договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти на відповідну прогнозовану кількість активної електричної енергії на 2019 рік, що зазначена у названому договорі.
Проте, на переконання суду, такий підхід до визначення вартості 1 кВт/год є хибним, оскільки суперечить механізмам формування цін на тарифи універсальних послуг, які визначені діючим законодавством, що було досліджено судом. До того ж правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за бюджеті кошти, типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційної пропозиції постачальника (а.с.124-125, додаток 2 до типового договору), яка міститься на відповідному вебсайті "ЕНЕРА ВІННЦЯ", до яких приєднався позивач, не мітять конкретної ціни, а вказують, що вона формується на підставі нормативний-правових актів Регулятора, тобто фактично визначається по відповідним формулам, зазначеним у Порядку формування цін на універсальні послуги, без зазначення сталої величини.
Що стосується тверджень позивача про неможливість застосування тарифу на універсальні послуги у розмірі, який застосував відповідач, у зв'язку із порушенням постачальником 20-денного строку їх оприлюднення, суд виходив із такого.
Дійсно, за приписами ч. 3 ст.63 Закону від 13.04.2017 №2019-VІІІ постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.
Згідно із п. 1.6 Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП №1177 від 05.10.2018, постачальник універсальних послуг формує ціни на універсальні послуги на розрахунковий період і оприлюднює їх та їх складові на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет, у засобах масової інформації та на своїх інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.
Також вказаний обов'язок постачальника щодо інформування про тарифи споживача міститься у п.5.6, 7.2 типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого відповідною заявою з 01.01.2019 приєднався позивач (а.с.32). Вказана обставина визнається сторонами, тому в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України не підлягає доказуванню.
У свою чергу розглядом господарської справи встановлено, що і не заперечується самими сторонами, ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" опублікувало відповідне повідомлення про встановлення цін на універсальні послуги на ІІІ квартал 2019 року 03.07.2019.
Разом із тим, судом встановлено, що чинними нормативно-правовими актами не встановлено наслідків порушення постачальником універсальних послуг 20-денного строку повідомлення. Крім того, також відсутня будь-яка законодавча заборона відповідачу як відповідному ліцензіату застосовувати діючі та обов'язкові до виконання і визначені Регулятором тарифи на універсальні послуги у зв'язку із недотримання строку повідомлення про вказані тарифи.
Також суд проаналізувавши умови типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у системному взаємозв'язку його положень, встановив, що відповідно до п.5.5 ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлюється Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію. З даного пункту Договору чітко вбачається, що ціна на електричну енергію є обов'язковою з дати її введення в дію. Тобто, необхідність застосування цін з моменту введення їх у дію не ставиться у залежність від виконання відповідачем вимог щодо повідомлення про дані ціни. На думку суду, недотримання вказаного строку може мати вплив на строки оплати і проведення розрахунків, проте все-таки на підставі чинних і діючих тарифів.
Суд наголошує, що серед чотирьох складових універсальних послуг лише тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" як нова складова почав діяти з 01.07.2019. Решта складових та порядок їх формування (прогнозована середня закупівельна ціна, тариф на розподіл електричної енергії, тариф на послуги постачальника універсальних послуг) діяли ще з 2018 року відповідно до нормативних актів Регулятора, інформація про які більш ніж завчасно була розміщена на відповідному вебсайті відповідачем.
Окрім того, постачальник з об'єктивних причин не міг повідомити позивача про ціни на універсальні послуги не менш ніж за 20 днів до введення їх в дію, оскільки постанова НКРЕКП №954 була опублікована у виданні "Урядовий кур'єр" самим Регулятором 19.06.2019, тобто лише за 11 календарних днів до введення в дію нового ринку електричної енергії.
Окремо слід відмітити, що у серпні 2019 року аналогічною була ситуація щодо зміни розміру тарифу на універсальні послуги та з не дотриманням ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" 20-денного строку щодо повідомлення про ціни, однак станом на момент розгляду справи позивач не змінив електропостачальника та продовжує користуватися його послугами, хоча таке право безумовно передбачено типовим договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у п.10.
Виходячи із тверджень позивача не застосування спірного тарифу у зв'язку із неповідомленням зумовлює застосування попередніх тарифів, що діяли, зокрема до 01.07.2019. Проте, також суд не погоджується і з такою позицією, оскільки з липня 2019 року запроваджені нові механізми та принципи формування цін на ринку електричної енергії, які відрізняються від попередніх, і застосування яких є об'єктивно неможливим.
Позивач посилаючись на недотримання 20-денного строку щодо повідомлення про зміну умов договору, тобто ціни, і в якості підстав заявлених позовних вимог вказує лише на недотримання порядку зміни умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти. Однак, судом під час розгляду справи не виявлено будь-яких обставин зміни ціни цього договору у зв'язку із збільшення тарифу з 01.07.2019. Натомість судом встановлено, що відповідно до п.1.4, 3.2 умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти сторони погодили обов'язок коригувати об'єми споживання, якщо, зокрема, збільшиться тариф відповідно до постанов НКРЕКП. Оскільки сторони цього не робили, відповідно і умови договору щодо його ціни залишися не змінними, крім того, механізм формування ціни за типовим договором і комерційною пропозицією у формульному вираженні також залишилися незмінним. Зокрема, відповідно до комерційної пропозиції №1.1.1.2. постачання електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) за 1 кВт год Постачальника, яка розраховуються та доводяться до відома споживача у порядку встановленому нормативними актами, затвердженими НКРЕКП. Ціна електричної енергії дорівнює ціні універсальної послуги відповідного класу напруги на відповідний період, яка визначається у відповідності до вимог "Порядку формування цін на універсальні послуги", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177. Тобто, на думку суду, слушними з цього приводу є доводи відповідача, що істотні умови договору про закупівлю товарів за державні кошти фактично не змінювалися.
Таким чином, на переконання суду, позов не підлягає задоволенню у зв'язку із недоведеністю, оскільки не вважає обґрунтованими наведені позивачем доводи та підстави.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).
З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.
За вказаних вище обставин у своїй сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Що стосується розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України, у зв'язку із відмовою в позові в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати на сплату судового збору у справі №902/729/19 залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 27 грудня 2019 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Лебединського, 13, м. Вінниця, 21034;
3 - відповідачу - вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037;
4 - третій особі (Вінницькій міській раді) - вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100;
5 - третій особі (НКРЕКП) - вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057.