Справа № 740/5183/19
Провадження № 2/740/1462/19
24 грудня 2019 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Ковальової Т.Г.,
за участю секретаря - Кононяко С.А.,
розглянувши у відкритомупідготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить розірвати зареєстрований 06 серпня 1978 року шлюб з ОСОБА_2 , посилаючись на те, що від шлюбу мають повнолітніх дітей, аспільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаємопорозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки. Відповідачка постійно влаштовує сварки в присутності сторонніх осіб, що ображає його честь і гідність, та призвело до порушення його сомопочуття. Шлюбні відносини між ними припинені з 2016 року. Збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Спору щодо поділу майна у них не має.
13 листопада 2019 року від відповідачки надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнає, а понесені судові витрати, які просить стягнути з неї відповідач, не підлягають стягненню з неї в повному обсязі, оскільки у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір»), тому просить суд частково звільнити її від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та покласти судові витрати порівно на неї та позивача.
Сторони надали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а відповідачка - і про визнання позову та поділ судових витрат між нею та позивачем.
Враховуючи, що позивач позов підтримав, відповідачка проти задоволення позову не заперечувала, тому розгляд справи був проведений відповідно до статті 198 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні за правилами частини третьої статті 200 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи, що відповідач визнав позов та визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06 серпня 1978 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за актовим записом №16.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановлені судом обставини життя сторін свідчать, що шлюбні стосунки між ними фактично припинені і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, примирення між подружжям неможливе і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплатив 768 грн 40 коп. судового збору, тому відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України поверненню підлягає 384 грн 20 коп. судового збору.
На підставі вищезазначеного, керуючись ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.112 СК України, ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , зареєстрований 06 серпня 1978 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за актовим записом №16.
Зобов'язати Ніжинське управління Державного казначейства головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним 17 жовтня 2019 року за квитанцією №75 на р/р 31213206025005, код отримувача 37716092, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/22030101, код банку отримувача 899998 в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.15 п.п.15.5 перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду подається учасниками справи через суд першої інстанції - Ніжинський міськрайонний суд.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Головуюча суддя Т.Г. Ковальова