Рішення від 13.12.2019 по справі 732/1893/19

Справа № 732/1893/19

Провадження 2/732/958/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Лиманської М.В.,

в присутності секретаря Бруй І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області ( до якої входить Конотопська територіальна громада ) про визнання права власності на 2/3 частини житлового будинку з побутовими та господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Городнянська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області та просить визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку з побутовими та господарськими спорудами АДРЕСА_1 , що зазначені в технічному паспорті на житловий будинок під літерами : "А-1" житловий будинок з "а-1" прибудовою загальною площею 102,1 кв.м., в т.ч. житловою площею 61,8 кв.м., "В-1" пригребиця, "в-1" погріб, "Г-1" сарай, 1. ворота з хвірткою, 2. огорожа, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину свого чоловіка, батька позивачки, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно довідки Конотопської сільської ради Городнянського району Чернігівської області батькам позивачки належало по 1/3 частині спірного житлового будинку з побутовими та господарськими спорудами. За життя ОСОБА_2 залишила заповіт на ім'я позивачки, яким заповіла позивачці все належне їй майно. Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до Городнянської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає. До складу спадщини ОСОБА_2 входить 2/3 частини спірного житлового будинку. В жовтні 2019 року позивачка звернулася до нотаріуса з питання оформлення спадщини. Однак в оформленні спадкового права на 2/3 частини спірного будинку нотаріус відмовила позивачці листом від 04.10.2019 року, оскільки спадкодавець ОСОБА_1 не зареєструвала своє право власності на спірне спадкове майно. Вказані обставини є причиною звернення до суду.

У судове засідання позивачка не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи остання повідомлена належним чином, позивачка надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.( а.с45.).

Відповідач по справі - Городнянська міська рада Чернігівської області - про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, письмовим клопотанням на адресу суду просив справу розглядати у відсутність представника міської ради, проти позову відповідач не заперечує.( а.с. 50).

Згідно положень ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представники третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання треті особи повідомлені належним чином. ( а.с. 43,44).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не порушує права та інтереси інших осіб, а позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

За даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 встановлено, що його видано Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 24.03.2000 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.6).

Дослідженням свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , встановлено, що батьками ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . (а.с.7).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Конотоп Городнянського району Чернігівської області, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно. (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина.

З довідки Конотопської сільської ради Городнянського району Чернігівської області № 557 від 06.12.2010 року встановлено, що згідно записів в погосподарській книзі від 21.07.2002 року в будинку АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним були зареєстровані та постійно проживали : ОСОБА_2 - дружина, постійно зареєстрована та постійно проживала з 1978 року, виписана в зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с.13).

Факт перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджений документально копією свідоцтва про одруження НОМЕР_4 . (а.с.7)

За даними інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 58390987 від 20.11.2019 року та за письмовим повідомленням Чернігівського обласного нотаріального архіву від 20.11.2019 року спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкривалась. (а.с.46-48).

Таким чином, в силу ст. 529, 549 ЦК УРСР, який діяв на момент смерті ОСОБА_3 , його майно успадкувала його дружина ОСОБА_2 ( а.с. 7 ).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігів, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 . ( а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом.

З довідки Конотопського старостинського округу № 4 Городнянської міської ради Чернігівської області від 22.10.2019 року № 343 встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку АДРЕСА_2 була постійно зареєстрована та постійно проживала тільки ОСОБА_2 , з 1978 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , виписана в зв'язку зі смертю. (а.с.14).

З дослідженої в судовому засіданні копії заповіту від 08 жовтня 2007 року встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт складено та посвідчено секретарем виконкому Конотопської сільської ради Городнянського району Чернігівської області Богдан Н.В., зареєстровано в реєстрі № 10. (а.с.10).

Згідно довідки Конотопського старостинського округу № 4 Городнянської міської ради Чернігівської області від 29.10.2019 року № 355 встановлено, що заповіт складений ОСОБА_2 08.06.2007 року за реєстровим номером 10 не змінювався і не відмінявся. ( а.с. 11 ).

Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області з відповідною заявою про прийняття спадщини. 23.12.2010 року нотаріусом заведена спадкова справа № 240/2010 до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55-61). За даними спадкової справи позивачка є єдиним спадкоємцем, хто прийняла спадщину ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

Як встановлено з письмових доказів справи, до складу спадщини ОСОБА_2 увійшли 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Так, з довідки Конотопського старостинського округу № 4 Городнянської міської ради Чернігівської області від 22.10.2019 року № 341 встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 постійно були зареєстровані та постійно проживали : ОСОБА_3 - голова домогосподарства, йому належала 1/3 частина цього будинку з побутовими та господарськими спорудами; ОСОБА_2 - дружина, їй належала 1/3 частина цього будинку з побутовими та господарськими спорудами; ОСОБА_1 - дочка, їй належала 1/3 частина цього будинку з побутовими та господарськими спорудами. Вищезазначене домоволодіння мало статус колгоспного двору. Станом на 15.04.1991 року члени колгоспного двору ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не втратили права на частку в його майні. (а.с.15).

Вказане також підтверджено копією з особового рахунку НОМЕР_6 погосподарської книги сільської ради за 1991 рік. (а.с.71).

Статтею 120 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) було передбачено, що колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, та жилий будинок.

За положеннями ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) розмір частки члена колгоспного двору встановлювався, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року N 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Оскільки права на вказаний будинок виникли до набрання чинності Законом України «Про власність», до цих правовідносин мають застосовуватись правила ст. 120,123 ЦК УРСР/ в редакції, що діяла до 16.12.1993 р./, відповідно до яких майно колгоспного двору належало його членам на праві власності.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за їх життя набули у власність по 1/3 частині спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами як члени колгоспного двору.

З інформаційної довідки від 04 жовтня 2019 року № 100 встановлено, що при обмірі будинку АДРЕСА_1 , виявлено : будь-які правовстановлюючі документи на будинок відсутні; будинок побудований в 1967 році, не потребує здачі в експлуатацію і не є самочинним будівництвом. Самочинного будівництва, перепланування та переобладення не виявлено. (а.с.17).

З інформаційної довідки, виготовленої ФОП ОСОБА_5 від 04.10.2019 року № 295, встановлено, що будинок знаходиться по АДРЕСА_3 , збудовано у 1967 році, не потребує здачі в експлуатацію і не є самочинним будівництвом, процент готовності житла 100 %, загальна площа будинку становить 102,1 кв.м., житлова площа будинку становить 61,8 кв.м. Самочинного будівництва, перепланування та переобладнення не виявлено. Вартість спірного будинку становить 45435 грн. 00 коп. (а.с.21-30).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Доказами справи підтверджено, що на момент смерті спадкодавець ОСОБА_2 мала у власності 2/3 частини спірного будинку, оскільки 1/3 частку у спірному будинку ОСОБА_2 набула за життя як член колгоспного двору, та ще 1/3 частку у спірному будинку вона успадкувала після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивачка позбавлена можливості оформити спадщину на частину спірного будинку в нотаріальному порядку, оскільки право власності спадкодавця на частину спірного будинку не було зареєстроване за її життя. Відмова нотаріуса оформити спадкове право підтверджена письмово. (а.с.20).

Частина 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року N 1952-IV передбачає, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Оскільки реєстрація права власності на нерухоме майно в сільській місцевості на момент закінчення будівництва спірного будинку законодавчо передбачена не була, а за даними погосподарської книги спірний будинок мав статус колгоспного двору, право власності, яке виникло у членів цього колгоспного двору, визнається дійсним і при відсутності його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності особи на майно може бути визнано судом, якщо це право не визнається іншою особою.

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 року № 79, передбачає, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (присадибних ) житлових будинків, господарських будівель і споруд є технічний паспорт.

З виготовленого Городнянським РГ БТІ технічного паспорта встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 позначений на плані: А-1 житловий будинок з а-1 прибудовою, В-1 пригребиця, в-1 погріб, Г-1 сарай, 1. ворота з хвірткою, 2. огорожа. ( а.с. 18-19).

З огляду на те, що право власності спадкодавця ОСОБА_2 на 2/3 частини спірного будинку підтверджено матеріалами справи, а позивачка позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити своє спадкове право на це нерухоме майно, суд, враховуючи положення ст. 328, 392 ЦК України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі та наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 328, 392, 1262, 1268, 1270, 1297 ЦК України, ст.4, 5, 17, 206, 211, 223, 247, 264, 268, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на 2/3 частини житлового будинку з побутовими та господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з побутовими та господарськими спорудами АДРЕСА_1 , зазначені в технічному паспорті на житловий будинок під літерами : "А-1" житловий будинок з "а-1" прибудовою загальною площею 102,1 кв.м., в т.ч. житловою площею 61,8 кв.м., "В-1" пригребиця, "в-1" погріб, "Г-1" сарай, 1. ворота з хвірткою, 2. огорожа в порядку спадкування за заповітом після смерті матері позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Суддя М.В.Лиманська

Попередній документ
86652571
Наступний документ
86652573
Інформація про рішення:
№ рішення: 86652572
№ справи: 732/1893/19
Дата рішення: 13.12.2019
Дата публікації: 27.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городнянський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності