Справа № 727/10720/19
Провадження № 2/727/1847/19
24 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Кицинюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей,-
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей посилаючись на те, що вона ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 15.03.2002 року по 03.04.2017 року, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.04.2017 р.
Під час шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні.
Угоди про добровільну сплату аліментів між нею та відповідачем, не укладено, відповідач ухиляється від належного та постійного обов'язку утримувати своїх дітей, не надаючи їй кошти на утримання, незважаючи на постійну потребу в харчуванні, одязі, оздоровленні, тощо.
Зазначені обставини створюють певні труднощі для забезпечення належної підтримки для нормального розвитку та харчування дітей.
Крім того, 12.08.2019 р. між нею та Чернівецьким Національним університетом імені Ю ОСОБА_5 було укладено договір про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою.
Згідно умов зазначеного договору, виконавець - ЧНУ взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити надання освітньої послуги ОСОБА_3 , спільного сина сторін, а саме, бакалавр, денна «Фізична культура і спорт», факультет фізичної культури та здоров'я людини.
Пунктом 9 зазначеного Договору встановлено, що загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 676000,00 гривень, розмір оплати за один рік становить 16960 гривень.
Вона сплатила 8500 грн. за 1 семестр навчання в ЧНУ, що підтверджується квитанцією банку про оплату.
Вважає, що оскільки відповідач не бере участі, в тому числі, у додаткових витратах на розвиток спільного сина, то необхідно з нього стягнути половину вартості сплаченої позивачем за І перший семестр навчання в ЧНУ спільного сина у розмірі 4250,00 грн.
А тому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дітей аліментів в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати - кошти по оплаті навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4250 грн. та допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 184 ч. 2 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 03.04.2017 р., що підтверджується копією рішення суду про розірвання шлюбу (а.с.5).
Від шлюбу у сторін є двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6. 7).
Суд вважає, що відповідач є працездатним, має можливість надавати матеріальну допомогу дітям. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей, які відповідач не надає. Але разом з тим суд вважає, що позивачем не доведені обставини, що мають істотне значення для стягнення аліментів з відповідача в твердій сумі в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину, щомісячно.
Визначаючи розмір твердої грошової суми, яку відповідач має сплачувати суд враховує також те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 р.» прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років з 01.01.2019 року складає - 2019 грн., а з 01.07.2019 р. складає - 2118 грн., а з 01.12.2019 складає - 2218 грн.
А тому, враховуючи всі матеріали справи, матеріальний стан сторін, суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання їхніх неповнолітніх дітей мають бути стягнуті аліменти в твердій сумі, але в розмірі меншому, ніж це просить позивач. На думку суду розмір аліментів має складати по 1600 грн. в місяць на кожну дитину, а отже з відповідача на користь позивачки на утримання дітей мають бути стягнуті аліменти в твердій сумі в розмірі по 1600 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2019 року і до досягнення ними повноліття.
Також судом встановлено, що син сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Чернівецькому Національному університеті імені Ю. Федьковича на денній формі навчання.
Звертаючись до суду із позовом, позивач посилалася на те, що половина вартості навчання у зазначеному навчальному закладі за І перший семестр навчання мають бути сплачені відповідачем як додаткові витрати на утримання сина.
Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У абзаці 1 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 569/6838/15-ц.
Але навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.
А тому суд вважає, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Крім того, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн., оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, ст.ст.7, 12, 76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 367 ч. 1 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1600 ( одна тисяча шістсот) грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2019р. і до повноліття дітей.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах сум платежів за один місяць.
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: