Справа № 724/1748/19
Провадження № 3/724/679/19
26 грудня 2019 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Руснак А.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , уродженця с. Бочківці, Хотинського району, Чернівецької області, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП,-
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
05 жовтня 2019 року о 20:22 годині, в с. Бочківці, Хотинського району, Чернівецької області, по вул. Хотинській, 8, водій ОСОБА_2 керував т/з. марки Mersedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки в установленому законом порядку, у присутності двох свідків, за допомогою алкотестера ДРАГЕР, проба позитивна 0,63 % та в медичному закладі, а саме в Чернівецькому ОНД (висновок № 1407), чим своїми діями порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
ІІ. Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 своє вини не визнав, при цьому пояснив суду, що 05 жовтня 2019 року біля 20.00 години, повертався із роботи додому, разом із жінкою та дитиною. По дорозі його зупинили працівники поліції, на їх вимогу він продув у алкотестер один раз чи два, який показав позитивний результат. При цьому, свідків огляду на місці не було, а були запрошені пізніше. Далі, на його прохання, так він не був згідний із результатом, поїхали в лікарню м. Чернівці, де також прилад показав позитивний результат. При цьому вказав, що висновок лікаря не давали, а під час проходження огляду на місці зупинки не надали сертифікат і свідоцтво про повірку приладу. Також його захисник - адвокат Ватаманюк В.В. подав суду заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_2 був безпідставно зупинений працівниками поліції. В ході розмови із працівниками поліції, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера ДРАГЕР. При цьому, на його прохання надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вони відмовилися. Після продуву у прилад, він показав позитивний результат, в присутності ОСОБА_2 не погодившись із його результатами, запропонував пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, однак поліцейські вже склали протокол, в якому також розписалися свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того вказує, що в фабула протоколу вказано, що ОСОБА_2 керував автомобілем 05.10.2019 року о 20:22 годині, у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою алкотестера ДРАГЕР № 2257, проба позитивна 0,63 % та в медичному закладі ЧОНД, висновок № 1407. Так, виходячи із змісту, оскільки протокол було складено о 20:33 годині в с. Бочківці та підписано свідками, а висновок лікаря ЧОНД складено о 21:30 в м. Чернівці, тому слідує, що даний висновок було внесено в протокол вже після його складання та підпису свідками. Також, зазначає, що аналогічно, вже після складення протоколу, до нього було дописано в графі «до протоколу додаються» пояснення, направлення, висновок, які були складені в м. Чернівці в період з 21:27 по 21:30 годину, а рапорт - після чергування. Вказуе, що ОСОБА_2 не було вручено копію протоколу, чим порушено вимоги ст. 254 КУпАП. Крім того зазначає, що під час складння висновку в медичному закладі, лікарем було порушено вимоги Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735. Також вказує, що при оформленні матеріалів справи, а саме відбирання письмових пояснень свідків, працівниками поліції були допущені численні виправлення.
Згідно п. d ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» зазначено, що кожний має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
З метою повного та неупередженого розгляду справи, в судовому засіданні були задоволенні клопотання адвоката Ватаманюка В.В. про витребування доказів по справі, а саме: сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку приладу ДРАГЕР Alkotest 6810 № 2257, акту медичного огляду особи від 05.10.2019 року відносно ОСОБА_2 ; копію журналу реєстрації медичних оглядів з метою виявлення стану сп'яніння; а також про виклик в судовому засідання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Будучи допитаною в сдуовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_7 пояснила суду, що 05 жовтня 2019 року біля 20 години, вона поверталася разом із чоловіком та дитиною додому. По дорозі їх зупинила поліція, про причину зупинки сказали, що перевірка документів. В результаті чого, між чоловіком та поліцією виник спір, в подальшому від нього забрали документи та разом поїхали в м. Чернівці. Вона сиділа на задньому сидінні автомобіля із дитиною на руках. При цьому, вказала, що через вікно автомобіля бачила, що чоловіку надали якісь прилад, в якій він продув у присутності інших людей. Крім того, поліцейський перевірив у неї посвідчення водія та вона із дитиною, на автомобілі чоловіка, поїхали додому.
Допитаний в судовому засіданні інспектор СРПП Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Жук М.І. пояснив суду, що 05 жовтня 2019 року біля 20.00 години, під час здійснення патрулювання, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху в с. Бочківці, було зупинено автомобіль марки Мерседес, іноземної реєстрації, під керуванням, як пізніше виявилося ОСОБА_2 . Причиною зупинки було порушення ПДР України, а саме на пасажирському кріслі спереду знаходилася дитина, яка не досягла 12 річного віку. Під час розмови з водієм, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту. В присутності двох свідків було проведено огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу ДРАГЕР, який показав позитивний результат. При цьому, водій ОСОБА_2 погодився із його результатами, однак після складення протоколу про адміністративне правопорушення, вже повідомив, що не згідний із результатами огляду та просив проведення медичного огляду. Так, ОСОБА_2 було доставлено в медичний заклад, а саме в Чернівецький обласний наркологічний диспансер, де в присутності вже інших свідків пройшов медичний огляд, який також показав позитивний результат.
Інші свідки в судове засідання не з'явилися, однак неодноразово викликались в судове засідання, причину своєї неявки суду не повідомили, а нормами КУпАП не передбачено їх примусовий привід.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Однак, стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка згідно частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, надає кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлені КУпАП, є обов'язковими.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, думку учасників процесу, які погодилися на закічення розгляду справи, без свідків, що не з'явилися, а також строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 1 ст. 38 КУпАП, вважаю за необхідне закінчити розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи та отриманих під час розгляду справи доказах.
ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він у порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керував т/з. марки Mersedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки в установленому законом порядку, у присутності двох свідків, за допомогою алкотестера ДРАГЕР, проба позитивна 0,63 % та в медичному закладі, а саме в Чернівецькому ОНД (висновок № 1407)
IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Стаття 130 Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Частина 1. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, законодавець зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП.
Стаття 276 КУпАП. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
Частина 1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частина 2. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Стаття 277 КУпАП. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
Частина 1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Правила дорожнього руху.
Розділ 2. Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Пункт 2.9а, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
V. Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка та інспектора поліції, дослідивши докази, витребувані судом за клопотанням захисника, а також докази додані праціниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 380832 від 05.10.2019 року (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5);
- показами алкотестера ДРАГЕР про стан алкогольного сп'яніння, про стан алкогольного сп'яніння водія, проба позитивна - 0,63 % (а.с. 6-7);
- рапортом поліцейського СРПП № 2 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Жука Мирослава (а.с. 8);
- висновком лікаря КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» № 1407 від 05.10.2019 року (а.с. 9) про стан алкогольного сп'яніння водія;
- направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану сп'яніння за допомогою алкотестера ДРАГЕР (а.с. 10);
- направленням водія транспортного засобу на медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері (а.с. 11);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 12);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с. 13);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 (а.с. 14);
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 (а.с. 15);
- письмовими поясненнями ОСОБА_6 (а.с. 15).
Невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП судом розцінюється як спосіб захисту власних інтересів і спробу уникнути адміністративної відповідальності, виходячи із наступого.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Цьому обов'язку кориспондується встановлене статтею 16 Закону України «Про дорожній рух», право водія знати про причини зупинки.
Так, із рапорту поліцейського (а.с. 8) вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_2 є порушення п. 22.11 ПДР України, тобто перевезення дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку. Даний факт також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 12), який в своїх письмових поясненнях підтвердив, що повертався додому із дружиною та дитиною. При цьому, відсутні відомості про наявність у автомобілі спеціального засобу, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки.
Вищевикладене спростовує посилання захисника Ватаманюка В.В. у своїх запереченнях на протокол про безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 .
Відповідно до п.п. 3-5 Розділу ІІ Інструцкії про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу (!) надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Так, із витребуваного за клопотанням захисника свідоцтва за № 12-01/0435 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме газоаналізатора Alkotest 6810 № ARAM-2257, яким проводився огляд на стан сп'яніння, вбачається, що воно чинне до 04.02.2020 року.
Крім того, із витребуваного сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 004454, виданого 10 липня 2007 року, вбачається, що вищевказаний газоаналізатор, яким проводився огляд, а саме Alkotest 6810 зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-07. Контроль метрологічних характеристик даного засобу під час випуску з виробництва здійснює метрологічна служба фірми-виробника, акредитована національною метрологічною службою Німеччини. Міжповірочний інтервал, встановлений під час затвердження типу, - не більше одного року.
При цьому, із показів Alkotest 6810 (а.с. 6-7), яким проводився огляд водія ОСОБА_2 на стан сп'яніння, вбачається, що він проходив калібрування 2019.02.04.
При цьому, оскільки ОСОБА_2 у своїх власноручно написаних письмових поясненнях, нічого не вказував про особисту вимогу до працівників поліції про надання йому свідоцтва та сертифікату приладу, а працівники поліції не зобов'язані самостійно, без вимоги, надавти їх, тому посилання захисника Ватаманюка В.В. у цій частині є безпідставними.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
На спростування доводів захисника, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 380832 від 05.10.2019 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено суть правопорушення, який підписаний особою, яка його склала, та свідками.
Також, у вказаному протоколі зроблено запис про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 від підписання протоколу відмовився. Зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Згідно п.п. 13, 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Так, в своїх власноручно написаних письмових поясненнях, водій ОСОБА_2 зазначив: «...оскільки із результатами не згідний, тому лікарський висновок не отримував» (а.с. 12).
Отже, вищенаведене спростовує посилання захисника, що висновок ОСОБА_2 не надавався.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що результати медичного огляду були оскаржені ОСОБА_2 чи його захисником у встановленому законом порядку, а також будь-яких інших доказів які б ставили під сумнів або спростовували вказаний вище висновок лікаря ЧОНД.
Всі інші доводи захисника ОСОБА_8 , які вказані ним у запереченнях мають суто формальний характер та спрямовані на ухилення водія ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, однак не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 380832 вбачається, що у ОСОБА_2 було вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 від 18.03.2010 року.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя виходить з характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність не встановлено та інших вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до суспільно небезпечних, носить умисний характер дій порушника та свідчить про його неповагу до безпеки руху, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини та його вихованню і запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284, 294, 303 ч.1, 40-1 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_9 , паспорт серії НОМЕР_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_9 , паспорт серії НОМЕР_1 адміністративне стягнення: штраф у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: А.І. Руснак