Справа №461/10065/19
24 грудня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., особи, відносно якої складено протокол Байсуркаєва Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.471 Митного кодексу України,
встановив:
згідно протоколу про порушення митних правил 19.11.2019 року близько 02 години 00 хвилин в зону митного контролю МАПП «Шегині» Львівської митниці ДФС у напрямку в'їзд в Україну з Республіки Польща заїхав автомобіль марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , по смузі руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», під керуванням громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких черезмитний кордон України встановлені заборони чи обмеження. Під час митного контролю виникла підозра про можливе переміщення товарів, що є обмеженими для переміщення через митний кордон України або підлягають обов'язковому декларуванню та (або) оподаткуванню. У зв'язку з цим автомобіль було виведено зі смуги спрощеного митного контролю в спеціально відведене місце для проведення митного огляду. Під час огляду автомобіля в його багажному відділенні без ознак приховування, окрім особистих речей громадянина було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України товару, а саме: продукт спортивного харчування «Allnutrition Whey Protein 908G» різних смаків в упаковці виробника у кількості 130 пачок, вагою нетто 118,04 кг, виробник Республіка Польща. Після закінчення митного огляду даного транспортного засобу в боксі для проведення поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, громадянин ОСОБА_1 виявлений товар визнав своєю власністю.
ОСОБА_1 під час розгляду справи факт правопорушення заперечив. Пояснив, що митних правил не порушував та повідомив, що під час складення протоколу про порушення митних правил не було залучено перекладача, оскільки він не володіє українською мовою та її не розуміє. Він не знав, що відбувається, що від нього вимагають представники митниці і з приводу чого складено протокол. Додатково вказав, що не знає митного законодавства України.
Заслухавши доводи представника митниці, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею ст. 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно ч.4 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 489МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 . Згідно протоколу ОСОБА_1 зазначає у ньому на російській мові про надання пояснень у суді. Жодні відомості про залучення до провадження перекладача у матеріалах справи відсутні.
Разом з цим, відомості про вручення протоколу від 19.11.2019 року про порушення митних правил на рідній мові або зрозумілій для ОСОБА_1 відсутні, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права, насамперед права на захист, чим порушені вимоги ст. 498 МК України.
Наявний в матеріалах справи протокол про порушення митних правил № 4410/20900/19 від 19.11.2019 року, викладений української мовою, за відсутності відомостей про перекладача, який попереджений про відповідальність за достовірність перекладу, та захисника, а тому не може бути взятий до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що особа, яка притягується до відповідальності, знала про висунете їй обвинувачення та могла належним чином здійснювати свій захист.
Разом з тим, в протоколі про порушення митних правил № 4410/20900/19 від 19.11.2019 року, в графі пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 на російській мові, зазначено, що останній пояснення буде надавати в суді.
Отже наведений протокол не може бути визнаний допустимим доказом по справі, оскільки здобутий з грубим порушенням права на захист, а оскільки інші докази по справі зібрані у зв'язку із складенням даного протоколу, такі також не можуть бути визнані допустимими доказами.
Згідно ч. 5 статті 494 МК України, у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу.
Відповідно до статті 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, на думку суду, працівниками митниці порушено право на захист особи, а саме п. «а» «е» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме: бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини правопорушення, висунутого проти нього, тобто не залучено перекладача, який би належним чином міг здійснити переклад та проведення процесуальні дії у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На думку суду, указані вище обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
За даних обставин провадження по справі підлягає закриттю, а предмети, вилучені у ОСОБА_1 , на підставі ст.511 МК України, слід повернути останньому.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 Митного кодексу України закрити.
Вилучений, згідно протоколу №4410/20900/19 від 19.11.2019 року товар - повернути ОСОБА_1 для вивезення за межі території України або здійснення його митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.