Справа №461/10061/19
24 грудня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.471 Митного кодексу України,
встановив:
04.12.2019 року о 22 години 00 хвилин гр. України ОСОБА_1 вертався з приватної поїздки з Республіки Польща до України через м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС в якості водія автомобілем марки «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, смугою спрощеного митного контролю «Зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. Під час внесення даних до «Інспектор» було виявлено, що громадянин України ОСОБА_1 переміщується повторно протягом 24 годин, у зв'язку з чим виникла необхідність - провести опитування особи на предмет наявності товарів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до ст. 191 Податкового кодексу України. Автомобіль було скеровано зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів. Під час огляду автомобіля, окрім дозволеної норми ввезення було виявлено товар, а саме: автопокривало для транспортного засобу (тент), загальною вагою 22,8 кг, що знаходився в багажному відділенні автомобіля без ознак приховування. Громадянин України ОСОБА_1 не надав жодних документів, які підтверджують вартість вказаного товару. Таким чином громадянин України ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товари в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про них.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доводи представника митниці,дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею ст. 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно ч.4 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, а саме обравши зону спрощеного митного контролю, останній намагався перемістити через митний кордон України товар, шляхом недекларування, який перевищує неоподатковану норму до ввезення на територію України, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №4654/UA209090/19від 04.12.2019 року, долученими до нього копією паспорта ОСОБА_1 , актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.12.2019 року, описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 , фотографіями, даними диспетчера ЗМК, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України доведена повністю.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ст. 471 МК України.
Товари, що були предметом правопорушення слід повернути ОСОБА_1 , для вивезення за межі території України або здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.
Окрім цього, у відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 гривень.
Також, з особи, яка притягається до відповідальності, на підставі ч.1 ст.519 МК України, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил на складі митниці.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.
Вилучений, згідно протоколу №4654/UA209090/19 від 04.12.2019 року товар - повернути ОСОБА_1 для вивезення за межі території України або здійснення його митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 26,29 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України 384,20 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.