Єдиний унікальний номер №440/1409/18
Провадження № 2/440/406/2019
про відвід судді
23 грудня 2019 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., розглянувши матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, які повернулись після перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, -
04.12.2019 року з Львівського апеляційного суду до Буського районного суду Львівської області надійшли матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Вищевказані матеріали справи надійшли разом із ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.10.2019 року, якою була скасована ухвала Буського районного суду Львівської області під головуванням судді Коса І.Б. від 17.05.2019, а справа направлена в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Згаданою ухвалою суду першої інстанції від 17.05.2019 року в справі було призначено будівельно-технічну експертизу, де суддею надана правова оцінка фактичним обставинам, які є предметом спору в цій цивільній справі.
Відповідно до частини першої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Як зазначено у п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
В силу пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка підлягає застосуванню в силу вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ вказує, що справедливим у розумінні статті 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови за яких були б неможливими сумніви у його безсторонності. Вказане, зокрема, вбачається з рішень Європейського суду з прав людини у справах: «Мироненко і Мартиненко проти України», «Гаусшильдт проти Данії», «Кастільо Альгар проти Іспанії».
Рішення ЄСПЛ у справі «Деблед проти Бельгії» зводиться до того, що не можна вважати неупередженим суддю, якщо він раніше мав можливість ознайомитися із справою, її учасниками, скласти свою думку ще до того, як розпочався даний судовий розгляд.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики України неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.
Згідно частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Нормою частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
В силу вимог частин дев'ятої, одинадцятої статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється у порядку, встановленому ст. 33 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що зазначені головуючим суддею обставини можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості в ході розгляду даної цивільної справи, розгляд якої по суті ще не розпочався, оскільки мною надана правова оцінка в постановленій ухвалі про призначення експертизи від 17.05.2019 року щодо обставин, які є предметом спору в цій цивільній справі, яка в подальшому скасована судом апеляційної інстанції, а тому з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді та недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду з наведених вище мотивів, вважаю за доцільне заявити собі самовідвід, а справу передати для повторного розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу суду.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 33, 36, 37, 39, 40, 41, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
заяву судді Буського районного суду Львівської області Коса І.Б. про самовідвід у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-задовольнити.
Справу передати для повторного розподілу між суддями Буського районного суду Львівської області в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кос І. Б.