Єдиний унікальний номер №943/1933/19
Провадження №3/943/743/2019
"23" грудня 2019 р.
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №375769 від 07.10.2019 року, що 07 жовтня 2019 року о 19 год. 20 хв. в смт. Красне по вул. І. Франка, 85, водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в Буській ЦРЛ.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення категорично заперечив та просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу вищевказаного правопорушення. При цьому суду повідомив про те, що він страждає виразковою хворобою шлунка, яка періодично загострюється. Увечері 07.10.2019, коли він перебував удома в с. Мармузовичі Буського району, у нього відкрилась виразка, яка супроводжувалась кровотечею, а тому він вирішив на вищевказаному автомобілі поїхати до місцевої лікарні в м. Буську за отриманням медичної допомоги. По дорозі в лікарню в смт. Красне йому різко погіршало, а тому він зупинив транспортний засіб та вийшов на вулицю, де почав інтенсивно рвати. У той час коли він знаходився на вулиці та рвав поблизу свого автомобіля, до нього під'їхали на патрульному автомобілі працівники поліції, які запідозрили ОСОБА_2 у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння, після чого на своєму службовому автомобілі доставили його в Буську ЦРЛ, де з ним проводили певні дії та маніпуляції, змісту яких він через тяжкий хворобливий стан не розумів, а вже наступного дня його прооперували в Буській ЦРЛ, підтвердивши попередній його діагноз у виді виразкової хвороби шлунка. ОСОБА_2 певний час перебував в реанімації та лікувався в Буській ЦРЛ, про складені щодо нього матеріали довідався пізніше, а відтак вважає наведені дії працівників поліції провокативними та незаконними. Крім того звернув увагу суду на відсутність в матеріалах справи його направлення поліцейськими на освідування в медичний заклад, неознайомлення його з результатом такого обстеження на стан сп'яніння, відсутність факту його огляду, оскільки проміжку часу між прибуттям в медичний заклад, оглядом і складенням висновку відсутній будь-який час, так як ці різні три події датовані 07.10.2019 одним часом - 20.00 год., незважаючи на тривалість в часі такої процедури, зумовленої фізичними та лабораторними дослідженнями. На підтвердження своїх доводів щодо виразкової хвороби шлунку, проведеного щодо нього оперативного втручання та лікування в Буській ЦРЛ, ОСОБА_2 надав суду медичні довідки, а також зазначив, що за станом його здоров'я під час такого діагнозу природнім є блювання, болі, нечітка вимова та порушена координація рухів, що може ввести в оману стороннього спостерігача щодо перебування особи у стані сп'яніння, а відкрита виразка шлунку виключає вживання алкогольних напоїв. За таких обставин просив закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу.
Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду водія лікарем на предмет встановлення факту сп'яніння передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735).
Зокрема відповідно до пункту 7 Розділу І цієї Інструкції огляд особи на стан сп'яніння може бути проведений у найближчому закладі охорони здоров'я виключно у двох випадках, а саме: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки чи його незгоди з результатами будь-якого огляду. Більше того, долучені поліцейським до протоколу матеріали не містять жодних даних щодо проходження будь-якого огляду особи на стан сп'яніння на місці зупинки, відсутнє направлення поліцейського щодо скерування ОСОБА_2 для проходження відповідного обстеження у Буській ЦРЛ, як і підстави такого огляду, наявність яких є обов'язковими в силу вимог п.п. 8, 12 Розділу ІІ цієї Інструкції.
Наведене свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, а також про відсутність встановлених законодавством підстав для такого огляду.
Крім того, долучений до матеріалів справи медичний висновок про огляд особи на стан сп'яніння № 348 від 07.10.2019 оформлений із порушенням вимог цієї Інструкції, оскільки у ньому відсутнє ознайомлення ОСОБА_2 зі змістом висновку, що прямо суперечить приписам пунктів 15, 17 розділу ІІІ цієї Інструкції, в силу яких зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Разом із тим із цього медичного висновку вбачається, що ОСОБА_2 був доставлений на огляд в ОСОБА_3 - 07 жовтня 2019 року о 20 год. 00 хв. У той же час точний час огляду ОСОБА_2 та складення щодо нього медичного висновку про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння повністю співпадають із моментом його доставлення в медичний заклад, оскільки три різні за своєю суттю події датовані одним і тим же часом 20 год. 00 хв. 07.10.2019 року, що є необ'єктивним, нелогічним і суперечливим, зважаючи на тривалість в часі такої процедури, зумовленої фізичними та лабораторними дослідженнями, що може свідчити про те, що огляд на стан сп'яніння фактично не проводився .
Допитаний судом в якості свідка лікар ОСОБА_4 повідомив про те, що підтвердити факт огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_2 може виключно з оглянутого ним медичного висновку на стан алкогольного сп'яніння останнього, зважаючи на сплив часу, велику кількість та частоту проведених ним аналогічних медичних обстежень. Разом із тим вказав на те, що такий огляд особи на стан сп'яніння триває близько від 10 хвилин до 1 години, залежно від поведінки обстежуваного. З приводу одного і того самого часу в здійсненні трьох різних за змістом подій свідок пояснив помилкою. Проте суд не може взяти такі доводи до уваги, оскільки жодних застережень щодо помилки в годинах у висновку не має, як відсутній підпис обстежуваної особи про її ознайомлення з результатом огляду.
Викликані судом працівники поліції ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які брали безпосередню участь в оформленні адміністративних матеріалів у цій справі щодо ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, незважаючи на те, що вони повідомлялись про час і місце розгляду справи та викликались для допиту судом в якості свідків на предмет з'ясування наведених стороною захисту сумнівів у винуватості ОСОБА_2 , про що у матеріалах справи наявні їхні письмові розписки.
Разом із тим, суд не вправі брати до уваги наявний в справі письмовий рапорт поліцейського Скорини С.Е. щодо перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки як роз'яснив у своїй постанові Верховний Суд у справі № 560/751/17 від 27.06.2019, що письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.
Окрім цього, жодного відеозапису, який міг би об'єктивно свідчити про хід даної події, до даної справи про адміністративне правопорушення, до суду надано не було.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Відтак, суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Згідно пункту 22 цієї Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Аналогічно, частиною п'ятою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак, ураховуючи наведені фактичні обставини та вимоги чинного законодавства у цій частині, оформлений щодо ОСОБА_2 медичний висновок № 348 від 07.10.2019 року було складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а тому такий медичний висновок є, на думку суду, недійсним і недопустимим доказом у справі.
Крім того, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_2 про його захворювання у вищевказаний період на виразкову хворобу шлунка, проведене у нього оперативне втручання та лікування в реанімаційному та хірургічному відділеннях Буської ЦРЛ у період: 09.10.2019 - 17.10.2019, що підтверджується відповідною медичною довідкою Буської ЦРЛ.
За таких обставин, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою висновки чи схожі неспростовані презумпції факту щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом 07.10.2019 року, ураховуючи визнання судом недопустимим у даній справі складеного щодо нього висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння № 348 від 07.10.2019 року та відсутністю належних і допустимих доказів цьому.
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 130, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутності у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову судді може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Б. Кос