Єдиний унікальний номер №943/1595/19
Провадження № 2-а/943/144/2019
23 грудня 2019 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду м. Буську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (с. Утішків Буського району Львівської області) до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України (м. Львів, вул. Перфецького,19) про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови серії АЕВ № 1428631 від 17.08.2019 року, складеної поліцейським УПП у Львівській області Фешак М.Я. про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 , КУпАП України у розмірі 255,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що відповідачем відносно нього було винесено постанову від 17.08.2019 року, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, начебто за порушення ним вимог п. 12.4 ПДР України (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.), чого, як стверджує позивач, він не допускав, вважає оскаржувану постанову відповідача як таку, що винесена незаконно. Відтак, просить дану постанову скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 30.09.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.
Крім того, сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії АЕВ № 1428631 від 17.08.2019 року, складеної поліцейським УПП у Львівській області Фешак М.Я., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., позивач ОСОБА_117 серпня 2019 року о 12 год. 03 хв., керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 на 526 км автодороги Київ-Чоп в населеному пункті с. Малі Підліски рухався зі швидкістю 78 км/год при дозволених 50 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР скоївши адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Як встановлено частиною 1 статті 122 КУпАП, зокрема перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст.280 КпАП України КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в Постанові Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами та доповненнями) при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертизи.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема не зазначено свідків даної події.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 74 КАС).
Положеннями статті 77 КАС України визначено обов'язок доказування. Зокрема кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Проте в ході судового розгляду відповідачем відзиву не подано, як і не надано доказів на спростування заявленого позову.
Згідно ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 2 КУпАП, оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 77, 242-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 1428631 від 17.08.2019 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. Б. Кос