Справа № 464/4856/19 Провадження № 3/450/1733/19
28 листопада 2019 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О., з участю: захисника ОСОБА_1 - Цімура Я.В.
розглянувши в м. Пустомити справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживає: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
02.09.2019 р., приблизно о 21:35 год. в м. Львів на перехресті вул. Коломийська - вул. Кирила Грильовського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Фольксваген пасат» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - Цімура Я.В. заявив клопотання про закриття провадження з тих підстав, що алкотестер, який був використаний при огляді не пройшов повірки у визначений законом строк. Його несправність підтверджена наявністю похибки в температурі повітря в 11 % С. НА підставі такого вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» ПДР України.
Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено такі обставини:
пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. У зв'язку з цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та інше.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2. 9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно п.п. 2 - 4 р. І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 324688 від 02.09. 2019 року, крім іншого, слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольксваген пасат» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Протокол складено в присутності свідків двох свідків, анкетні дані яких відображені в протоколі.
Стан алкогольного сп'яніння підтверджується результатами тесту перевірки на стан алкогольного сп'яніння, що виконаний на приладі Драгер 6820, результат якого склав 1,04 проміле.
Судом враховано, що згідно до інструкції по експлуатації алкотестера Drager Alcotest 6820, який використовувався для проведення перевірки на стан сп'яніння ОСОБА_1 його калібровка повинна проводитись не рідше одного разу за 6 місяців. Згідно даних тесту № 551 остання калібровка алкотестеру Drager Alcotest- 6820, проводилася 14.11.2018 року.
Проте, згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 погодився з результатами алкотесту, що також підтверджено наданими відеоматералами з нагрудних камер працівників НП, які оглядалися судом та захисником ОСОБА_2 В.Б. до судового засідання.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
При цьому, інспектор поліції зобов'язаний дотримуватися вимог наказів МВС, які доведені до його відому.
Відповідно до ч.5 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З відеоматералів слідує, що працівник НП запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, в разі його незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння. Проте, ОСОБА_1 не заперечував самого факту алкогольного сп'яніння.
Тому, суд оцінивши всі докази у справі в їх сукупності (а не лише результат огляду із застосуванням алкотесту), вважає, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, що особисто і визнав на місці вчинення порушення. Тому, в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пояснення захисника з приводу того, що ОСОБА_1 розгубився на місці складання протоколу та погодився з наявністю в нього стану алкогольного сп'яніння, суд вважає такими що не відповідають дійсності та надані стороною захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування т/з., яке не є альтернативним.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шістсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10200 грн.) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 384,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Данилів