Справа №449/1598/19
20.12.2019 м. Перемишляни
20.12.2019 року , суддя Перемишлянського районного суду Львівської області - Борняк Роман Орестович розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого, -
ч.1 ст. 130 КпАП України, -
Згідно адміністративного матеріалу, який надійшов на адресу Перемишлянського районного суду Львівської області, ОСОБА_1 , 05.12.2019 року близько 19 год. 30 хв., в м.Перемишляни по вул. Галицька, 29, Львівської області, керував транспортним засобом марки «Чері» номерний знак « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці та у медичному в присутності двох свідків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП. адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
У відповідності до ст.256 КпАП України та п.1 Розділу 11 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (надалі Інструкція) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан спяніння у разі проведення огляду на стан спяніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Під час судового розгляду встановлено, що наведені відомості про суть правопорушення, що ставиться у вину ОСОБА_1 , не відповідають вимогам закону у зв'язку з наступним.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
За диспозицією частини першої статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім цього, відповідно до п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 із останніми змінами та доповненнями від 28.10.2015 року, огляд проводиться : поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ч. 4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 - огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 із останніми змінами та доповненнями від 28.10.2015 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, у зв'язку із чим заповнюється форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, а у випадку відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та у відповідному закладі охорони здоров'я, така відмова повинна бути зазначена у вищевказаному направленні.
Згідно ч. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_1 для огляду на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, оскільки відповідного направлення матеріали справи не містять. В даному випадку працівниками поліції зазначені вимоги дотримані не були.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122(в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення, судом також було встановлено, що в матеріалах адміністративної справи та в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №323406 від 05.12.2019 року, відсутні дані про те, що у зв'язку з керуванням ОСОБА_1 , транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, такий був затриманий чи переданий іншій особі для подальшої постановки по місцю проживання, що зобов'язаний був зробити працівник поліції для забезпечення безпеки дорожнього руху згідно вимог ч. 1 ст. 265-2 КУпАП.
Тому, лише чітке дотримання процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП та пункту 22 вищевказаної Інструкції, огляд на стан спяніння, проведений з порушенням вказаних норм, вважається недійсним.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення, тому його невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі, внаслідок відсутності належного доказу винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Отже, коли вина особи не доведена належними доказами, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, сумніви щодо обвинуваченої особи слід тлумачити на її користь.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя надавши їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступені спростування обставин, що характеризують в діяння ОСОБА_1 , прийходжу до висновку про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, при відсутності достовірних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 , транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вважаю, що останній не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП внаслідок відсутності події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно п.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 247, 283, 284, КУпАП ,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Борняк Роман Орестович