Справа № 449/1162/19
"12" грудня 2019 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Борняк Р.О.
при секретарі Баран П.Д.,
за участю позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем посилаючись що на протязі часу подружнього життя не змогли утворити міцної сім'ї. Відповідач не рахується з поглядами позивача, не поважає її як дружину, не приділяє належної уваги сім'ї, а також існує відмінність поглядів на різні життєві ситуації, що привело до повного розладу в сім'ї. Сім'я фактично розпалася, а тому перспектив на нормальне подальше спільне проживання з відповідачем, позивач не бачить. Миритися позивач не бажає, посилаючись на вказані обставини просить розірвати шлюб. Від шлюбу є неповнолітні діти: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач добровільно не надає кошти на утримання дітей, не бере участі у їх вихованні та забезпеченні. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, з дня подання заяви до суду і до досягнення ними повноліття.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному розмірі, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги визнав, справи просить розглядати у його відсутності.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Сторони уклали шлюб 10.11.1990 року, в Бібрській міській раді Перемишлянського району Львівської області, актовий запис №35.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Вище викладені вимоги законодавства регламентовані також ст.112 СК України.
Як вбачається зі ст. 104 ч.2 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Стаття 105 ч.1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно свідоцтва про народження, встановлено що у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є неповнолітні діти: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правоможної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
У відповідності до ч.2 ст.182 СК України - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище як дітей так і платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення для справи, а тому вважає що аліменти необхідно стягувати в розмірі 1500 грн. на дитину.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.110, 113.114, 115, 180, 182 СК України, суд
Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 10.11.1990 року в Бібрській міській раді Перемишлянського району Львівської області, актовий запис №35
Стягувати з ОСОБА_3 , на користь матері ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 18.09.2019 року і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Держави 768.40 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768.40 грн.
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Львівського Апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області.
Суддя Р. О. Борняк