1Справа № 335/14023/19 2/335/3202/2019
20 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Арсенал Страхування» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
17.12.2019 року в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Арсенал Страхування» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Як вбачається з поданої позовної заяви, в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових документів, копії яких додано до заяви.
Крім того, ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Втім, позивачем подані копії письмових доказів, які не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України.
При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Оскільки встановлено, що заява подана до суду з порушенням вимог ЦПК України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Арсенал Страхування» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разіне усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Макаров