17.12.2019 року м. Мостиська
Єдиний унікальний номер 448/1627/19
провадження № 2/448/789/19
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя Білоус Ю.Б.,
за участі: секретаря судового засідання Романченко І.А.,
сторони:
позивачка ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) в залі суду (81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
з участю:
позивачка ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 , не з'явився,
представник позивача -адвокат Голубінка Л.В.,
представник відповідача - адвоката Борисенка В.В.,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Суть спору
Позивачка ОСОБА_1 15.10.2019 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позовних вимог, покликаючись на те, що з 17.10.2017 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стверджує, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, однак працює на тимчасових роботах у РП, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини.
ІІ. Позиція учасників справи
Позивачка ОСОБА_1 , та її представник-адвокат Голубінка Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили такі задоволити в повному обсязі, зокрема просили щомісячно стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини, у твердій грошовій сумі, в розмірі 2500 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду відзив, в якому позов визнає частково, згідний сплачувати аліменти в розмірі 1200 грн. щомісячно, оскільки сталого доходу у нього немає. При цьому зазначив, що твердження позивачки про те, що він ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 є недостовірними, оскільки він неодноразово, приїжджаючи з тимчасових робіт у РП, давав позивачці кошти на дочку, однак йому невідомо чи дані кошти позивачка витрачала на власні потреби, чи на потреби дитини. Також разом з позивачкою неодноразово їздили в РП, щоб придбати дитині одяг. Зазначав і те, що позивачка жодним чином не намагалась домовитись з ним про сплату аліментів добровільно, шляхом укладення відповідної угоди.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Борисенко В.В., котрий представляє його інтереси на підставі Ордера за №158616, в судовому засіданні позов позивачки визнав частково. Зазначив, що його довіритель згідний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1200 грн. щомісячно. При цьому просив суд врахувати розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також те, що відповідач не має сталого доходу (заробітку).
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 12.11.2019 року було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
ІV. Обставини справи, встановлені судом.
Сторони з 17.10.2017 року перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 , офіційно не працевлаштований, однак працює на тимчасових роботах у РП, де отримає дохід. Вказане також підтвердив у судовому засіданні його представник-адвокат Борисенко В.В.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 , добровільно не надає кошти на утримання дитини, не піклується про її матеріальне забезпечення.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: копією повторного свідоцтва про шлюб між сторонами серії НОМЕР_1 ; копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 ; довідкою з місця проживання про склад сім'ї позивачки ОСОБА_1 , копіями паспортів сторін по справі, іншими матеріалами справи.
V. Застосоване судом законодавство.
ЦПК України встановлено, що:
відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);
суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).
Міжнародне законодавство регламентує, що:
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Сімейним кодексом України встановлено, що:
Частинами 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Змістом ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; - стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Національне законодавство регламентує, що:
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з 1 грудня 2019 року для дітей віком до 6 років становить 1779 гривень.
VI. Висновки суду.
Судом враховано матеріальне становище сторін, стан здоров'я та матеріальний стан дитини, ті обставини, що дитина сторін проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 , остання несе витрати по утриманню дитини, забезпечує її лікуванням в разі потреби, займається її вихованням, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, а відповідач ОСОБА_2 ухиляється від утримання дитини, а також те, що відповідач є фізично здоровим, працює на тимчасових роботах за межами України, де отримує дохід, на утриманні жодних інших дітей чи непрацездатних осіб немає.
Окрім цього, враховано необхідний та розумний обсяг матеріальних витрат на утримання дитини, що буде забезпечувати її нормальний розвиток, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та інші обставини, що мають істотне значення, а також рівність обов'язку матері та батька по утриманню дитини.
Беручи до уваги усі наведені обставини та враховуючи заяву одержувача аліментів про визначення розміру аліментів на утримання дитини саме в твердій грошовій сумі, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_3 , 2018р.н., аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема в розмірі 1700 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2019р. і до досягнення дитиною повноліття.
Із зміною матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, або інших обставин, що мають значення, сторони мають право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про зміну (зменшення або збільшення) розміру аліментів.
Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи думку сторін по справі та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), жителя та зареєстрованого за адресою: с.Шегині, Мостиського району Львівської області, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки та зареєстрованої за адресою: с.Берегове, Мостиського району Львівської області, аліменти, у твердій грошовій сумі, на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень щомісячно, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.10.2019р. і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), жителя та зареєстрованого за адресою: с.Шегині, Мостиського району Львівської області, у дохід держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька та зареєстрована за адресою: с.Берегове, Мостиського району Львівської області;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1