Справа №463/9580/19
Провадження №1-кс/463/5005/19
20 грудня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
та скаржника - ОСОБА_3
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк та на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про закриття кримінального провадження, -
до суду надійшла скарга на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 25 жовтня 2019 року про закриття кримінального провадження №42019141040000021 від 29 березня 2019 року та на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо розгляду клопотання ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року у кримінальному провадженні №42019141040000021 від 29 березня 2019 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що вказана постанова винесена незаконно та необґрунтовано у зв'язку із невжиттям слідчим всіх необхідних заходів для забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, необґрунтованістю висновків, які містяться в мотивувальній частині постанови та безпідставністю висновку про відсутність в діянні складу злочину. Так, слідчий не допитав заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в якості потерпілих, не зважаючи на відсутність постанови про відмову у визнанні потерплим та подане клопотання, яке також не було розглянуте до закриття провадження. Таким чином, слідчим прийнято незаконне рішення про закриття кримінального провадження, яке просить скасувати. Також, скаржник звернувся до слідчого із клопотанням в кримінальному провадженні №42019141040000021 від 29 березня 2019 року. Проте, станом на день подання скарги відповіді на дане клопотання скаржнику не надано, провадження закрито. Вказана бездіяльність порушує його права, а тому звертається із скаргою до слідчого судді.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав з аналогічних підстав.
Представник суб'єкта оскарження в судовому засіданні проти скарги заперечив, вважає таку безпідставною.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019141040000021 від 29 березня 2019 року, постановою від 25 жовтня 2019 року слідчий закрив кримінальне провадження з підстав п.2 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки під час досудового розслідування доказів у вчиненні кримінальних правопорушень не встановлено.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається із змісту постанови, до такого висновку слідчий дійшов за наслідками здійснення досудового розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Оскільки слідчий не допитав заявника, не перевірив факт заподіяння йому моральної шкоди та у випадку її заподіяння не встановив її розмір, вважаю, що рішення про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення є передчасним.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в ході здійснення розслідування слідчий здійснив лише допит прокурора ОСОБА_6 . Також до матеріалів кримінального провадження долучено рапорт слідчого щодо небажання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 бути допитаними в якості свідків.
З постанови від 25 жовтня 2019 року вбачається, що слідчий закривав кримінальне провадження з підстав п.2 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки під час досудового розслідування доказів у вчиненні кримінальних правопорушень не встановлено.
У вказаній постанові слідчий зазначав, що прокурор ОСОБА_6 не здійснював процесуальне керівництво в ході досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , а лише підтримував обвинувачення в суді. При вирішенні поданого потерпілою у вказаному кримінальному провадженні клопотання, прокурор у зв'язку із незавершеним судовим розглядом, у відповідності до положень 341 КПК України, відповідне рішення про висунення додаткового обвинувачення прийняти не міг.
Також, слідчий зазначає, що у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні факт спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам « ОСОБА_8 » не встановлений.
Разом з тим, як вбачається із оскаржуваної постанови, підстави для закриття кримінального провадження слідчий мотивує виключно на основі показів прокурора ОСОБА_6 . Окрім цього, не зважаючи на відсутність постанови про відмову у визнанні потерпілим та фактичного визначення процесуального статусу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , слідчий не надав правову оцінку запереченням останніх щодо проведення допиту їх в якості свідків, зазначаючи про вичерпання можливостей досудового слідства. Також, не зазначено жодних даних щодо розгляду клопотання про проведення допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в якості потерпілих. Такі відсутні і в самому кримінальному провадженні, однак отримані та зареєстровані слідчим.
Таким чином, оскільки слідчим досудове провадження здійснено без перевірки всіх обставин кримінального провадження, які мають значення для об'єктивного та повного розслідування, а тому постанова є передчасною, а відтак її слід скасувати.
Окрім цього, як вбачається із копії клопотання (а.с.6-8), скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого із клопотання від 30 вересня 2019 року, яка була отримана Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, 30 вересня 2019 року, що стверджується відміткою на копії клопотання.
Відповідно до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як вбачається із матеріалів скарги, станом на момент подачі скарги до суду, про результати розгляду клопотання від 30 вересня 2019 року заявника не повідомлено. Як встановлено раніше, натомість, слідчий постановою від 30 жовтня 2019 року закрив кримінальне провадження, не зазначивши жодних даних про зазначене клопотання. Скаржник вказані обставин в судовому засіданні підтвердив, а суб'єкт оскарження не спростував.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Таким чином, приходжу до переконання, що слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, допущено бездіяльність щодо розгляду клопотання ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року у кримінальному провадженні №42019141040000021 від 29 березня 2019 року.
Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 25 жовтня 2019 року про закриття кримінального провадження №42019141040000021 від 29 березня 2019 року.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року у кримінальному провадженні №42019141040000021 від 29 березня 2019 року та повідомити заявника про результати розгляду цього клопотання у встановлений законом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 26 грудня 2019 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1