Дата документу 02.12.2019
Справа № 320/6381/19
2/320/3088/19
02 грудня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Бахаєва І.М.,
за участі секретаря - Фурсової Л.І.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 42122,64 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн..
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 16.01.2015 на підставі кредитного договору №GР -7337951 видано кредит у сумі 15121,7 грн. 19.07.2016 Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал». На баланс Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» внаслідок приєднання Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» була передана заборгованість за кредитним договором. Відповідач, не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.07.2019 р. складає 42122,64 грн., з яких: 9410,3 грн. - заборгованість за кредитом; 1323,91 грн. - заборгованість по процентами; 4387,49 грн. - заборгованість за комісією; 27000,94 грн. - штрафні санкції.
10.09.2019 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов в якому зазначено, що вимоги позивача нею не визнаються з огляду на те, що відомості про правонаступництво усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, що ставить під сумнів правонаступництва Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал». Доказів переходу до Акціонерного товариства «Перший Українська Міжнародний Банк» усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариств «Банк Ренесанс Капітал» їй надано не було крім копії статуту Акціонерно товариства «Перший Український Міжнародний Банк», яка не завірена належним чином та являється неналежним та недопустимим доказом. Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, які надає суду Позивач, редакцією від 27 серпня 2012 року зі штампом начальника відділу по роботі з документами ОСОБА_3 від 17.04.2013 жодним чином не відносяться до пропозиції укласти договори (оферта) яку вона підписала 16 січня 2015 року. Крім цього у Пропозиції укласти договори (оферта) від 16 січня 2015 року вказано, що вона ознайомлена з останньою чинною редакцією Умов з усіма змінами які розміщуються Банком на інформаційних стендах у відділеннях Банку та на його офіційному сайті, що не відповідає дійсності, працівники банку з даними Умовами її не ознайомили. Доказів того що вона дійсно з ними була ознайомлена Позивач не надає. Надані Позивачем загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків відносяться зовсім до іншої пропозиції укласти договори (оферта) № 26252029196703 від 17 лютого 2014 року який був рефінасований та погашений в повному обсязі. Згідно ст. 626 ЦК України пропозиція укласти договори (оферта) № ЦР- 7337951 від 16 січня 2015 року, яку вона підписала, не може вважатися договором. Зміст пропозиції зводиться до того, що вона лише висловила бажання на отримання кредиту з метою рефінансування її заборгованості шляхом її погашення в повному обсязі, що не може вважатися обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладення кредитного договору. Вона не підписувала загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків при підписанні пропозиції укласти договори (оферта) № GР -7337951 від 16 січня 2015 року, працівники Публічного акціонерного товариства Банк Ренесанс Капітал» її з ними не ознайомили. Отже, вони не є складовою частиною договору. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Позивача неодноразово змінювалися самим Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капитал» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду. Правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифів діяла на момент підписання пропозиції укласти договори (оферта) є нереальним. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені. Підписана пропозиція укласти договори (оферта) не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така пропозиція не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Згідно з п. 3 ч. 9 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» договір має містити попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит. В пропозиціі укласти договори (оферта) № GР-7337951 від 16 січня 2015 року таке попередження відсутнє. Також звертає увагу суду на те, що позивачем 29.11.2018 було отримано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. виконавчий напис для стягнення заборгованості по кредитному договору № GР- 7337951 від 16.01.2015 року у якому штрафні санкції взагалі не вказуються. Вищевказаний виконавчий напис нотаріуса за заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 27 травня 2019 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов. Просили відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення заборгованості.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та її представника, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 16.01.2015 укладено кредитний договір №GР -7337951, відповідно до якого відповідачці видано кредит у сумі 15121,7 грн..
Позивач зазначає, що 19.07.2016 Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал».
Згідно з п. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з п. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Згідно п. 7 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Виписка з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачем надана не була, а надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань у якому відсутня інформація про правонаступництво усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», та вказано, що дані про юридичних осіб, правонаступником яких є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» відсутні.
Вищезгаданий передавальний акт позивачем наданий не був, відомості про правонаступництво усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, що ставить під сумнів правонаступництво Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал».
Згідно п.п. 1, 2 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
На підставі п. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідченні витяг з нього.
Доказів переходу до Акціонерного товариства «Перший Українська Міжнародний Банк» усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариств «Банк Ренесанс Капітал» суду надано не було крім копії статуту Акціонерного товариства «Перший Українська Міжнародний Банк», яка не завірена належним чином та являється неналежним та недопустимим доказом.
Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, редакцією від 27 серпня 2012 року зі штампом начальника відділу по роботі з документами ОСОБА_3 від 17.04.2013 жодним чином не відносяться до Пропозиції укласти договори (оферта) яку позивач підписала 16 січня 2015 року. Крім цього у Пропозиції укласти договори (оферта) від 16 січня 2015 року вказано, що позивач ознайомлена з останньою чинною редакцією Умов з усіма змінами які розміщуються Банком на інформаційних стендах у відділеннях Банку та на його офіційному сайті, не відповідає дійсності, працівники банку з даними Умовами позивача не ознайомлювали, оскільки доказів цього позивач не надає.
Надані позивачем загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків відносяться зовсім до іншої пропозиції укласти договори (оферта) № 26252029196703 від 17 лютого 2014 року який був рефінасований та погашений в повному обсязі.
Згідно ст. 626 ЦК України пропозиція укласти договори (оферта) № GР- 7337951 від 16 січня 2015 року, яку позивач підписала, не може вважатися договором. Зміст пропозиції зводиться до того, що позивач лише висловила бажання на отримання кредиту з метою рефінансування її заборгованості шляхом її погашення в повному обсязі, що не може вважатися обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладення кредитного договору.
Cт. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 509 ЦК України, зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ст.ст. 629 та 630 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов певного виду, оприлюднених в установленому порядку.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір юридично закріплює відносини між сторонами, надаючи їм характер зобов'язань, виконання яких захищене законом; визначає порядок, способи та послідовність здійснення дій сторонами, передбачає засоби забезпечення зобов'язань.
Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Для укладення договору основне значення мають істотні умови. За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору ч.1 ст. 638 ЦК України.
Договір є видом правочину і для його укладення та чинності сторонами необхідно дотримуватись усіх тих вимог, які визначені у ст. 203 ЦК України для всякого правочину.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. У випадку недодержання письмової форми такий договір є нікчемним, що визначено статтею 1055 ЦК України.
На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що укладений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідач не підписувала загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків при підписанні пропозиції укласти договори (оферта) № GР-7337951 від 16 січня 2015 року, позивач з ними не ознайомлював відповідача. Отже, вони не є складовою частиною договору.
Така позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена в постанові Судової палати у цивільних справах від 11 лютого 2015 року в справі № 6-240цс14. Хоча в даному судовому рішення і йдеться про застосування строків позовної давності, але Верховним Судом України однозначно вказується на те, що не підписані умови не є складовою частиною договору. Також така позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена в постанові Великій Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Позивана неодноразово змінювалися самим Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капитал» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду.
Правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифів діяла на момент підписання пропозиції укласти договори (оферта) є нереальним.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені.
Наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є неможливість погодження ціни договору. Не повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Отже, підписана пропозиція укласти договори (оферта) не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така пропозиція не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Згідно з п. 3 ч. 9 ст. , ЗУ «Про споживче кредитування» договір має містити попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит. В пропозиціі укласти договори (оферта) № GР-7337951 від 16 січня 2015 року таке попередження відсутнє.
Згідно з п. 2. ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Сумма штрафних санкцій яку вказує позивач у декілька разів перевищує сумму надану позивачу для реструктирізаціі кредиту.
Суд звертає увагу також на те, що позивачем 29.11.2018 було отримано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. виконавчий напис для стягнення заборгованості по кредитному договору № GР- 7337951 від 16.01.2015 у якому штрафні санкції взагалі не вказуються. Вищевказаний виконавчий напис нотаріуса заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 27 травня 2019 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Рішення суду набрало законної сили 27.06.2019.
Таким чином, аналізуючи надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та в його задоволенні слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.12, 13, 76,80, 81, 95, 258, 259, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні відомості учасників у справі:
позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», юридична адреса: м. Київ, вулиця Андріївська, 4, адреса для листування: м. Київ, вулиця Р.Окіпної,8Б, код ЄДРПОУ14282829;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Мелітополь Запорізької області, громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 12 грудня 2019 року.
СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ