Дата документу 26.12.2019
Справа № 320/10222/18
Провадження № 2/320/1015/19
26 грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Горбачової Ю.В.,
з секретарем с/з - Луценко П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області батьківських прав по відношенню до свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
При цьому позивач вказує, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11 січня 2014 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. За рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2017 року їх шлюб було розірвано. Фактично з дня припинення їх шлюбних відносин, а саме з початку березня 2017 року, відповідач припинив будь-які спілкування із сином та вона залишилась проживати з сином в будинку її батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Одразу після припинення їх стосунків відповідач взагалі припинив спілкуватися як з нею так і з дитиною. З цього часу відповідач не виявляв бажання зустрітися з сином, не цікавився станом його здоров'я, успіхами, не вітав зі святами. Відповідач не подарував жодного подарунку, іграшки, не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини. Лише один раз відповідач, одразу після розірвання шлюбу у жовтні 2017 року побачився з сином і подарував йому іграшку. Спілкування з дитиною тривало не більше п'яти хвилин, відповідач віддав іграшку і одразу пішов. З того часу відповідач більше ні дзвонив, ні приходив за місцем їх з сином проживання. Також відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання сина, у зв'язку з чим, станом на 01.11.2018 року складає 11792.00 грн., аліменти відповідачем не сплачуються з 01.09.2018 року. Все це свідчить про те, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Ухвалою суду від 25.01.2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.03.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 02.09.2019 року, в якому розпочато судовий розгляд по суті, позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, не заперечували проти заочного розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 16.12.2019 року, позивачка та її представник не з'явилися, від представника, адвоката Сівової Я.В., надійшла заява про завершення розгляду справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування в особі Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, в судовому засіданні, яке розпочате 02.09.2019 року, приймала участь, але в судове засідання, призначене на 16.12.2019 року, не з'явилася, надавши заяву про завершення розгляду справи за її відсутності та надавши суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.
Через неявку відповідача у судове засідання, враховуючи письмову згоду представника позивача на заочний розгляд справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою відео-(звуко)-записувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
11 січня 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб, у виконавчому комітеті Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, актовий запис № 2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є відповідач по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано.
Судом встановлено, що після припинення шлюбних відносин, а саме з початку березня 2017 року позивач стала проживати з сином у сволїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач з того часу припинив спілкування з дитиною.
Згідно розрахунку від 01.11.2018 року заборгованість відповідача по аліментам на утримання дитини за виконавчим листом станом на 01.11.2018 року складає 11792,00 грн.
Судом встановлено, що з моменту розірвання шлюбних відносини між сторонами, відповідач проживає окремо, та не виконує покладені на нього законодавством батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини. Відповідач не відвідував сина за місцем його постійного проживання, не цікавився його життям, станом здоров'я та іншим.
Про умисне не виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання сина вказує те, що відповідач не надав відзив на позов з запереченнями, та взагалі не з'явився в судове засідання.
Відповідно до характеристики з місця проживання, виданої на ім'я ОСОБА_1 гловою квартального комітету Якимівської селищної ради від 13.11.2018 року та характеристикою КЗДО «Топольок» на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останній відвідує дошкільний навчальний заклад з 10 липня 2018 року, мати піклується про сина. Приділяє належну увагу його вихованню та нею створені для сина всі умови для проживання, виховання та розвитку. Батько дитини не приймає участі у житті дитини та у садку не з'являється.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що вони проживають по сусідству з позивачкою. ОСОБА_2 протягом тривалого часу дитину не відвідує, не вітає із днем народження, не спілкується із сином.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка з'явилася в судове засідання лише через оголошений примусовий привід, суду пояснила, що вона є матір'ю відповідача ОСОБА_2 . Він одружився з позивачкою та у 2014 році в них народився син ОСОБА_3 . В березні 2017 року син поїхав до Росії на заробітки, а позивачка до березня 2017 року проживала разом з ними, але потім їх стосунки погіршилися та вона виїхала до своїх батьків в Якимівку. В квітні 2017 року син приїздив на похорони бабусі, а потім у травні 2017 року знову поїхав до Росії, але відносини з позивачкою не відновив. Влітку 2017 року він приїхав і був в Україні до оформлення розірвання шлюбу з позивачкою. З листопада 2017 року він вже постійно перебуває у Росії, точної адреси його перебування вона не знає. Аліменти на дитину син не платить, а платить вона сама зі своїм чоловіком, перераховуючи по мірі можливості. Оскільки у сина зараз немає роботи і він винаймає житло в м. Брянську Російської Федерації, а також має іншу родину, то можливості сплачувати аліменти в нього зараз немає. Але він не відмовляється від сина ОСОБА_3 . Точної адреси проживання сина вона не знає. З листопада 2017 року син не спілкувався з дитиною, оскільки позивачка не надавала йому дитину, а він не наполягав. До органу опіки чи суду за врегулюванням спору щодо спілкування з дитиною, син не звертався. Їй відомо, що у 2018 році позивач зверталася до її сина, батька ОСОБА_3 , з проханням надати дозвіл на виїзд дитини у Польщу, але син відмовив у цьому, оскільки між ними існують неприязні стосунки.
Згідно висновку органу опіки та піклування в особі Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області № 01-24/1112 від 05.12.2019 року, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, керуючись інтересами дитини, вважає, доцільним позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти.
Відповідно до ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За приписами п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема становлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, передбачених наст.164 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських прав. Ухилення від виконання своїх обов'язків - це акт свідомої поведінки, тобто особа має реальну можливість виконати його, або не вчиняє відповідних дій.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач по справі свідомо самоусунувся від виховання сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не цікавиться його навчанням, не спілкується з ним, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу. Більш того, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками по вихованню дитини.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені нею судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп., що складаються з судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Керуючись постановою Пленуму верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, ст.ст. 10, 60, 141, 258, 259, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 150, 166, 164 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області батьківських прав по відношенню до свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СУДДЯ: Ю.В. Горбачова