Ухвала від 23.12.2019 по справі 462/1682/18

Справа № 462/1682/18

УХВАЛА

23 грудня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Постигач О.Б.

за участю секретаря: Ящук К.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка Андрія Ігоровича,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Залізничного районного відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсним електронних торгів, акту електронних торгів та свідоцтва про право власності.

ОСОБА_1 19.12.2019 року подав до суду заяву про відвід головуючого судді Кирилюка А.І., яку мотивує тим, що у судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2019 р., суддею Кирилюком А.І. було постановлено ухвалу у справі № 462/1682/18, якою було прийнято та задоволено заяву ОСОБА_2 від 12.11.2019 р. Згідно даної ухвали судом «прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги позивача», змінено процесуальний статус третіх осіб, а саме: Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_3 та залучено їх в якості співвідповідачів. Також, залучено в якості третьої особи на стороні позивача його сина ОСОБА_4 . Заявник переконаний, що прийняття згаданої ухвали є наслідком упередженого ставлення судді Кирилюка А.І. до відповідача, ОСОБА_1 . Свої переконання обгрунтовує тим, що заяву від 12.11.2019 р. він поштою не отримував. Подану заяву позивачка дала йому 17.12.2019 р., безпосередньо перед судовим засіданням. В судовому засіданні відповідач повідомляв суду, що він не встиг ознайомитися з текстом заяви, бо отримав її лише перед судовим засіданням. Тим не менше, 17.12.2019 р. суд вирішив прийняти і задоволити заяву позивачки від 12.11.2019 р. Зазначає, що заява від 12.11.2019 р. не могла бути прийнятою судом, так як в цій заяві одночасно змінено предмет та підставу позову, що ЦПК України забороняється, така заява могла бути поданою виключно до початку першого судового засідання, до заяви не надано доказів сплати судового збору, до заяви не долучено доказів надсилання такої всім учасникам справи та не додано документів, які перелічені у додатках цієї заяви. Суд проігнорував всі норми процесуального закону і прийняв до розгляду та задоволив таку заяву позивачки від 12.11.2019 р., що є свідченням того, що суддя Кирилюк А.І. є упередженим до нього, ОСОБА_1 , та є прихильним позивачки ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, оглянувши матеріали справи № 462/1682/18, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Із змісту ч.3 ст.39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

В обґрунтування своєї заяви про відвід головуючого судді Кирилюка А.І. Жуковський В.В. не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, подана заява не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу.

Згідно ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, доводи ОСОБА_1 про сумніви у неупередженості головуючого судді Кирилюка А.І. з підстав незгоди із процесуальним рішенням судді, а саме ухвалою від 17.12.2019 року про прийняття до розгляду збільшені позовні вимоги позивача, не можуть бути підставою для відводу судді.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що викладені в заяві про відвід судді Кирилюка А.І. припущення не ґрунтуються на вимогах ст.36 ЦПК України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ'єктивності судді Кирилюка А.І., а мотиви, викладені в заяві, фактично свідчать про незгоду відповідача з процесуальним рішенням судді Кирилюка А.І., а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючого судді Кирилюка А.І. відсутні.

Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка Андрія Ігоровича у цивільній справі № 462/1682/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Залізничного районного відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсним електронних торгів, акту електронних торгів та свідоцтва про право власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Постигач О.Б.

З оригіналом згідно

Суддя Постигач О.Б.

Попередній документ
86641110
Наступний документ
86641113
Інформація про рішення:
№ рішення: 86641111
№ справи: 462/1682/18
Дата рішення: 23.12.2019
Дата публікації: 28.12.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання
Розклад засідань:
15.01.2020 12:00 Залізничний районний суд м.Львова
19.02.2020 09:00 Залізничний районний суд м.Львова
27.02.2020 09:00 Залізничний районний суд м.Львова
28.02.2020 09:00 Залізничний районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
КИРИЛЮК А І
суддя-доповідач:
КИРИЛЮК А І
відповідач:
Жуковський Віктор Васильович
позивач:
Жуковська Наталія Генадіївна