Дата документу 12.08.2019
Справа № 334/6525/18
Провадження № 2-а/334/51/19
12 серпня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Гнатюка О.М.,
при секретарі Піка А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Смітюх Володимира Тарасовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Смітюх Володимира Тарасовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому вказує, що 27.08.2018 року о 22 год. 10 хв. він керував автомобілем «Volkswagеn Crafter» на Новоолексіївському посту, за 500 км від траси Харків-Сімферополь та був зупинений капралом поліції ОСОБА_2 , який звинуватив його у тому, що його автомобіль було переобладнано без додержання відповідних норм, правил та стандартів, та встановлено чотири додаткових пасажирських місця, чим порушено п.31.3 (а) Правил дорожнього руху України, про що склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП є незаконним та необгрунтованим, з наступних підстав.
Так, процедура переобладнання транспортного засобу та оцінка відповідності транспортного засобу до певного типу регулюється Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від21.07.2010 року № 607.
Відповідно до вказаного Порядку оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам про погодження переобладнання транспортного засобу можуть проводити спеціально уповноважені організації, до яких належать державне підприємство «ДержавтотрансНДІпроект», головний сервісний центр МВС.
У 2017 році транспортний засіб було переобладнано - встановлені місця для відпочинку водія. Зазначені переобладнання були проведені у відповідності до вимог законодавства та внесені у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
У постанові про притягнення до відповідальності відсутні будь-які посилання на те що переобладнання транспортного засобу полягає саме у встановленні додаткових пасажирських місць, а не місць для відпочинку водія. Таким чином, відсутні будь-які докази, що свідчать про те, що транспортний засіб був переобладнаний з порушенням відповідних правил норм і стандартів.
Отже, відповідачем не доведено, що його дії містять ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, що свідчить про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, а тому він не може нести відповідальність, оскільки не порушував вимог Закону.
Просив скасувати постанову серії НК № 385145 від 27.08.2017 року по справі про адміністративне правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про залучення в якості третьої особи УПП в Тернопільській області ДПП.
Від представника УПП в Тернопільській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову та долучити до матеріалів справи рапорт капрала поліції Смітюх В.Т.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.
Згідно ст. 287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до районного суду у порядку, визначеному КАСУ з особливостями встановленими КУпАП.
Згідно ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову суд перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення, яким залишає постанову без змін, а позов без задоволення; скасовує постанову і надсилає її на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 27.08.2018 року інспектором поліції роти № 3 батальйона Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Смітюх В.Т. винесено постанову серії НК № 385145 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, із накладенням штрафу в розмірі 340 грн.
Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що 27.08.2018 року о 22 год. 10 хв. на Новоолексіївському посту, за 500 км від траси Харків-Сімферополь ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagеn Crafter», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а саме замість дозволених 9 пасажирських місць, у транспортному засобі встановлено 13 пасажирських місць, чим порушив вимоги п.31.3 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ст.121 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.
Згідно зіст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення інспектором патрульної поліції Смітюч В.Т. як уповноваженою посадовою особою органу поліції, що не суперечить ст.276 КУпАП.
Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП, суд виходить з наступного.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «;Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1ст.2КАС України,є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
У відповідності до п.31.3 «а» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Пунктом 32.2 «б» ПДР України визначено, що з надання сервісних послуг МВС переобладнання транспортних засобів узгоджуються з територіальними органами.
Пункт 5.2 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» визначає, що не дозволено вносити зміни у конструкцію колісного транспортного засобу, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
Згідно п.31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно із ст.32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Отже, переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, також є установка місця для відпочинку водія та збільшення паливного бака, не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, така установка у розумінні норм чинного законодавства є переобладнання транспортного засобу.
Судом встановлено, що 27.08.2018 року позивач дійсно керував транспортним засобом марки «Volkswagtn Crafter», державний номерний знак НОМЕР_1 , на Новоолексіївському посту, за 500 км від траси Харків-Сімферополь, який використовується для перевезення пасажирів на комерційній основі. Вказані обставини позивач не оспорював, а тому вони не підлягають окремій перевірці на їх дійсність.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що під час керування транспортним засобом він не допускав порушень ПДР України, у тому числі п.31.3 «а» ПДР України. Позивач не заперечував ту обставину, що він керував транспортним засобом, який переобладнано, але зазначає, що це здійснено з дотриманням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху. Відповідач безпідставно, без будь-яких пояснень зупинив його транспортний засіб та вимагав надати документи, що підтверджують правомірність переобладнання.
Дійсно, як слідує зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «Volkswagеn Crafter», державний номерний знак НОМЕР_1 , типу загальний легковий вантажопасажирський-В, 2008 року випуску, на праві власності належить ОСОБА_1 , право власності зареєстровано 28.11.2017 року. В свідоцтві міститься відмітка про те, що автобус переобладнаний у 2013 році пасажирських місць 8, переобладнання 2017 року полягає у встановленні місця для відпочинку водія та збільшення паливного бака ємкістю 200л.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, засобами фото - і кінозйомки, відеозаписами, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У КУпАП та КАС України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та її перегляду судом у випадку оскарження, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. В даній категорії справ відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача та його заперечення проти пред'явленого йому обвинувачення, адже в силу ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зауважує, що необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися відповідними доказами.
Однак, в ході судового розгляду відповідачем належними, достовірним та достатніми доказами не доведено перед судом безпосереднього факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення. В судове засідання не були представлені жодні докази, які б підтверджували обставини виявленого правопорушення. А відтак, оскільки позивач категорично заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, довів допустимість своїх доводів належними доказами, а відповідач не надав доказів факту правомірності своєї постанови, тому суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Сама по собі постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі доказів, які доводять винуватість особи у вчиненні правопорушення, а ніяк не може заміняти ці докази чи розцінюватись як доказ винуватості особи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, а рішення суб'єкта владних повноважень скасувати із закриттям справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч.1ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача та звільнення його від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення судового рішення до негайного виконання, відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 70, 71, 158, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 121 ч.1, 251, 280, 288, 289 КУпАП, п. 31.3 (а) Правил дорожнього руху України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Смітюх Володимира Тарасовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову серії НК № 385145 від 27.08.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення винесену інспектором інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Смітюх Володимира Тарасовича.
Судові витрати по справі, понесені позивачем, компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Гнатюк