Справа № 645/2299/18
Провадження № 2/645/157/19
11 грудня 2019 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
секретар судових засідань - Кривеженко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орджонікідзевський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд виключити відомості про нього, як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 124 в Книзі реєстрації народжень від 09.12.2004 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області, Україна. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 15.06.1991 року по 19.12.2011 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 В 1996 році ОСОБА_4 залишила позивача та дітей та перейшла жити до іншого чоловіка. З цього часу їх стосунки як подружжя припинені. В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 народилась дитина - ОСОБА_3 . В свідоцтві про народження ОСОБА_3 та актовому записі про народження позивач записаний батьком дитини відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України. Він вважав, що він є його батьком, оскільки ОСОБА_4 зареєструвала дитину на підставі свідоцтва про шлюб без його присутності. Інколи вони з позивачкою підтримували близькі стосунки, проте що він не є батьком дитини позивач дізнався на початку 2018 року.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.07.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі та по справі призначено проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.08.2018 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, про виклик та допит свідків, а також закрито підготовче провадження по справі.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.10.2018 року по справі призначено проведення судово-генетичної експертизи.
11.02.2019 року до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.02.2019 року відновлено провадження по справі.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.03.2019 року по справі призначено проведення судово-генетичної експертизи.
06.08.2019 року на адресу суду надійшов висновок експерта.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.09.2019 року відновлено провадження по справі.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.10.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.
Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а також слухати справу за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, а також просила слухати справу за її відсутності.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 15 червня 1991 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.08.2008 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 09.12.2004 року). Згідно зазначеного свідоцтва про народження батьками дитини записані: батько: ОСОБА_1 , мати: ОСОБА_4 .
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.12.2011 року позбавлено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закріплено за дітьми право на проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Заочне рішення набрало законної сили.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 05.03.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 211 ОСОБА_2 призначено опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.08.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з 31.05.2012 року та до досягнення повноліття дитиною. Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до висновку експерта № 103-99-2019 від 01.08.2019 року зазначалось, що молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 виключається.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили про обставини того, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_5 .
Згідно ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Згідно ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).
Доказування, та як, слідство рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
В свою чергу, згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13 81, 200, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з актового запису № 124, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області 09 грудня 2004 року.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.12.2019 року.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків - невідомий, місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серія та номер паспорта НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Треті особи - Орджонікідзевський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження: м. Харків, пров. Миру, 3; Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, пр-т Архітектора Альошина, 11.
Суддя О.В. Горпинич