Номер справи 623/4472/19
Номер провадження 2-о/623/282/2019
іменем України
26 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,
за участю: секретаря - Ардашевої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області. В обґрунтування заяви вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. Прізвище ОСОБА_3 заявник отримала у зв'язку з реєстрацією шлюбу. На даний час заявник не має реальної можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в Ізюмській державній нотаріальній конторі після смерті батька, так як у них є розбіжності в написанні прізвища, а саме: в Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, прізвище заявника до державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 зазначено як ОСОБА_5 , а в свідоцтві про смерть батька українською мовою « ОСОБА_6 ». В свідоцтві про народження заявника прізвище заявника та прізвище її батька вказано російською мовою « ОСОБА_5 , ОСОБА_5 ». У зв'язку з цими розбіжностями Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 .
У зв'язку з вищевикладеним, заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В судове засідання заявник не з'явилася, у зв'язку з неможливістю бути присутньою на судових засіданнях у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, просила розглядати справу без її участі, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покласти на неї.
Представник позивача подала до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, заяву задовольнити в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи: Ізюмської міської ради Харківської області подав до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника: Ізюмської міської ради Харківської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Ізюмським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області 05.11.2019, актовий запис № 22 (а.с.8).
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії за півтора роки.
Прізвище « ОСОБА_3 » заявник отримала у зв'язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00024436261 від 05.11.2019 (а.с.19).
У відповідності до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.
ОСОБА_2 особистого розпорядження на випадок своєї смерті не здійснював, тобто заповіту не залишив. Тому, згідно з главою 86 “Спадкування за законом” ЦК України, успадкувати майно померлого мають його спадкоємці за законом в порядку черговості.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_7 є рідним батьком заявника, то заявник ОСОБА_1 є спадкоємицею І черги після смерті батька. Тобто існують родинні відносини.
В.о. завідувача Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області листом від 12.11.2019 № 2725/02-17 повідомила, що заявником не надані документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим. Після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , видати свідоцтво про право на спадщину за законом Ізюмська державна нотаріальна контора не має можливості, так як є розбіжності в документах, які підтверджують родинні стосунки з померлим. Заявнику рекомендовано звернутися до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області для встановлення факту родинних відносин заявника з померлим (а.с. 18).
Факт родинних відносин підтвердився доказами, а саме: копією свідоцтва про народження заявника, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 , копією листа № 2725/02-17 від 12.11.2019 в.о. завідувача Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00024436261 від 05.11.2019, в якому зазначено, що заявник уклала шлюб і після його реєстрації її прізвище змінено з ОСОБА_5 на Карась.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Єдиною підставою для такого висновку Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області є те, що у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00024436261 від 05.11.2019, помилково вказано українською мовою дошлюбне прізвище заявника « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про смерть батька українською мовою вказано « ОСОБА_6 ».
Крім того, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до діючого законодавства заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, котрі мають право на спадщину, проте, не мають відповідних документів, котрі підтверджують кровний зв'язок із померлим, або у цих документах була допущена помилка, яку не можна виправити позасудовим шляхом.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадщини.
Враховуючи встановлені судом обставини, заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий суддя П. П. Винниченко